Prognostic factors of nervous system damage in children with COVID-19

Abstract

ця робота присвячена вивченню особливостей структури симптомів пов’язаних з нервовою системою у дітей з коронавірусною хворобою (COVID-19). За час пандемії COVID-19 спостерігалося стрімке збільшення частоти уражень неврологічного характеру. Частота неврологічних проявів при COVID-19 серед дорослих пацієнтів становить до 82%, у дітей коливається від 3% до 47%. Метою роботи було дослідження частоти та структури неврологічних симптомів у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій інфекційній лікарні з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 впродовж 2020-2022 років та визначення прогностичних факторів ураження нервової системи. Матеріали і методи: Було проведено ретроспективний аналіз 945 історій хвороб дітей віком від народження до 18 років, які були госпіталізовані до Київської міської дитячої інфекційної лікарні (КНП «КМДКІЛ») міста Києва, Україна в період пандемії. Серед них було проаналізовано випадки, що супроводжувались неврологічними симптомами. Визначались особливості клінічної картини, лабораторні та демографічно-епідеміологічні дані. Статистичний аналіз отриманих результатів проводився із використанням статистичного пакету Statistical software EZR v. 1,54. Результати: Неврологічні симптоми були виявлені у 142 (15%) дітей, з них переважну кількість становили підлітки (55,6%). Провідними симптомами ураження нервової системи були головний біль, агевзія/аносмія, судомний синдром, гостра полінейропатія та міалгія/артралгія. За результатами аналізу даних відношення шансів розвитку неврологічних симптомів серед пацієнтів нашої когорти, статистично більші шанси розвитку неврологічних проявів мали діти старшої вікової групи (10-18 років). Також були проаналізовані коефіцієнти відношення шансів розвитку вищезгаданих симптомів залежно від клінічних синдромів. Серед респіраторних синдромів наявність кашлю (5.53; 95%ВІ 3.53-8.65) та ознаки ураження нижніх дихальних шляхів (1.8; 95%ВІ 1.21-2,67) асоціювались із вищим ризиком появи симптомів ураження нервової системи. За даними дослідження лабораторних показників, збільшений рівень лейкоцитів (2.01; 95%ВІ 1.2-3.38) асоціювався із зростанням частоти неврологічних проявів, а в групах пацієнтів із підвищеним показником С-реактивного білку (0.39; 95%ВІ 0.23-0.68) або прокальцитоніну (0,21; 95%ВІ 0,11-0,43), навпаки, спостерігалась менша частота виявлення неврологічної симптоматики. Висновки: Неврологічні симптоми виникають у 15% дітей з COVID-19. За результатами нашої роботи прогностичними факторами виникнення неврологічної симптоматики у дітей із COVID-19 є старший вік дитини, кашель та симптоми ураження нижніх дихальних шляхів. Крім того, наше дослідження продемонструвало прогностичну цінність появи неврологічної симптоматики з підвищенням лейкоцитів, а також відсутність кореляції неврологічних проявів з підвищенням СРБ і прокальцитоніну.