Удосконалення терапії інфекційного мононуклеозу Епштейна - Барр вірусної етіології в дітей

Abstract

Актуальність. В Україні, як і в усьому світі, відмічається тенденція до збільшення дифузних захворювань печінки. Значною мірою зростання числа хворих на захворювання печінки серед дорослих обумовлено ушкодженнями гепатобіліарної системи в дитячому віці. Мета: оцінка ефективності урсодеоксихолієвої кислоти (УДХК) у комплексній терапії уражень печінки Епштейна — Барр вірусної (ЕБВ) етіології. Матеріали та методи. Дизайн дослідження: проспективне відкрите контрольоване. Було обстежено 60 дітей з інфекційним мононуклеозом (ІМ) Епштейна — Барр вірусної етіології. Діти були віком від 1 до 18 років. Усіх хворих спостерігали й обстежували протягом гострого періоду хвороби. Хворі були розподілені на 2 групи. Діти основної групи (n = 35) отримували базисну терапію ІМ ЕБВ-етіології в поєднанні з урсодеоксихолієвою кислотою, пацієнти з групи порівняння (n = 25) отримували базисну терапію. Результати. Отримані дані свідчать про те, що удосконалена за рахунок УДХК терапія інфекційного мононуклеозу в дітей ЕБВ-етіології з ураженням печінки сприяє більш швидкому темпу регресії основних симптомів інфекції, таких як лихоманка, зниження апетиту й жовтяниця, вже на 7-й день від початку лікування і більш швидкій нормалізації показників функціонального стану печінки (аланінамінотрансфераза, білірубін, лужна фосфатаза, гамма-глутамілтрансфераза, лактатдегідрогеназа). Препарат переносився добре, відмови від лікування серед пацієнтів не було, побічних реакцій не спостерігалося. Висновки. Включення препарату УДХК у схему лікування дозволяє підвищити ефективність удосконаленої терапії порівняно з базисною терапією, сприяє більш швидкій регресії симптомів інфекції й більш швидкій нормалізації показників функціонального стану печінки.