Підходи до хірургічного лікування вродженої клишоногості у дітей

Abstract

Резюме. Актуальність. Клишоногість є тяжкою деформацією стопи, що знаходиться на першому місці

серед вроджених захворювань опорно-рухового апарату. Народжуваність дітей із вродженою клишоно- гістю становить 0,1–0,4 %. Починаючи з кінця 80-х років, коли у всьому світі широкого визнання на- була методика І. Ponseti, основним є раннє консервативне лікування з використанням етапних гіпсових

пов’язок. Ефективність даної методики досягає 93 % і дозволяє значно зменшити кількість хірургічних

втручань. Проте пізній початок лікування, відсутність або недотримання режиму носіння брейсів, су- путня неврологічна патологія призводять до зниження ефективності консервативного лікування та за- стосування в подальшому хірургічних методик. Мета — ретроспективний аналіз результатів обраної

нами тактики хірургічного лікування вродженої клишоногості в дітей. Матеріали та методи. За період із 2009 по 2017 рік в ортопедо-травматологічному відділенні НДСЛ «Охматдит» хірургічне лікування

проведене 87 дітям (115 стоп) із діагнозом вродженої клишоногості. Під час дослідження враховува- лись вік, стать, тип деформації, обсяг оперативного втручання, найближчі результати оперативного

лікування (до 1 року), частота рецидивів. Серед пацієнтів було 57 хлопчиків (78 стоп) та 30 дівчаток

(37 стоп). У тому числі в 67 пацієнтів (83 стопи) операція була першою та у 20 дітей (32 стопи) ви- конувалось повторне хірургічне лікування. Середній вік пацієнтів становив 4,5 року. Результати. Най- ближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання показали, що добрі результати

були в 65 пацієнтів (74,7 %), задовільні — у 14 (16 %) та незадовільні — у 8 (9,3 %). У 2 (2,3 %) пацієнтів спостерігались елементи надмірної корекції деформації, що проявлялось пронацією стопи з вальгусною деформацією п’яти. Рецидиви, що проявлялися появою одного з елементів деформації, відмічалися у 8 (9,2 %) випадках. Основною причиною їх виникнення у 6 пацієнтів було недотримання рекомендацій на етапах реабілітації та у 2 пацієнтів — післяопераційні ускладнення. Висновки. Найближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання свідчать про правильність обраного нами підходу до хірургічної реконструкції стопи при клишоногості.