Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4953
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Левицький, А. Ф. | - |
dc.contributor.author | Карабенюк, О. В. | - |
dc.contributor.author | Голубенко, О. О. | - |
dc.date.accessioned | 2023-01-07T15:31:08Z | - |
dc.date.available | 2023-01-07T15:31:08Z | - |
dc.date.issued | 2019-02-15 | - |
dc.identifier.issn | 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4953 | - |
dc.description.abstract | Резюме. Актуальність. Клишоногість є тяжкою деформацією стопи, що знаходиться на першому місці серед вроджених захворювань опорно-рухового апарату. Народжуваність дітей із вродженою клишоно- гістю становить 0,1–0,4 %. Починаючи з кінця 80-х років, коли у всьому світі широкого визнання на- була методика І. Ponseti, основним є раннє консервативне лікування з використанням етапних гіпсових пов’язок. Ефективність даної методики досягає 93 % і дозволяє значно зменшити кількість хірургічних втручань. Проте пізній початок лікування, відсутність або недотримання режиму носіння брейсів, су- путня неврологічна патологія призводять до зниження ефективності консервативного лікування та за- стосування в подальшому хірургічних методик. Мета — ретроспективний аналіз результатів обраної нами тактики хірургічного лікування вродженої клишоногості в дітей. Матеріали та методи. За період із 2009 по 2017 рік в ортопедо-травматологічному відділенні НДСЛ «Охматдит» хірургічне лікування проведене 87 дітям (115 стоп) із діагнозом вродженої клишоногості. Під час дослідження враховува- лись вік, стать, тип деформації, обсяг оперативного втручання, найближчі результати оперативного лікування (до 1 року), частота рецидивів. Серед пацієнтів було 57 хлопчиків (78 стоп) та 30 дівчаток (37 стоп). У тому числі в 67 пацієнтів (83 стопи) операція була першою та у 20 дітей (32 стопи) ви- конувалось повторне хірургічне лікування. Середній вік пацієнтів становив 4,5 року. Результати. Най- ближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання показали, що добрі результати були в 65 пацієнтів (74,7 %), задовільні — у 14 (16 %) та незадовільні — у 8 (9,3 %). У 2 (2,3 %) пацієнтів спостерігались елементи надмірної корекції деформації, що проявлялось пронацією стопи з вальгусною деформацією п’яти. Рецидиви, що проявлялися появою одного з елементів деформації, відмічалися у 8 (9,2 %) випадках. Основною причиною їх виникнення у 6 пацієнтів було недотримання рекомендацій на етапах реабілітації та у 2 пацієнтів — післяопераційні ускладнення. Висновки. Найближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання свідчать про правильність обраного нами підходу до хірургічної реконструкції стопи при клишоногості. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019 | uk_UA |
dc.subject | Ключові слова: деформація стопи; вроджена клишоногість; хірургічне лікування | uk_UA |
dc.title | Підходи до хірургічного лікування вродженої клишоногості у дітей | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри дитячої хірургії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Підходи до хірургічного лікування вродженої клишоногості_Голубенко.pdf | 246,83 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.