Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4201
Назва: Оцінка ефективності назогастрального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панктеатиту
Автори: Колосович, Ігор Володимирович
Ганоль, Ігор Васильович
Ключові слова: гострий панкреатит, назогастральне харчування, ентеральне харчування, ускладнення.
Дата публікації: лип-2022
Видавництво: Medical science of Ukraine / Медична наука України
Серія/номер: 18;2
Короткий огляд (реферат): Актуальність. Ранній початок ентерального харчування (до 48 годин від моменту госпіталізації) у хворих при тяжкому перебігу гострого панкреатиту асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Суперечливими залишаються дані згідно можливості проведення назогастрального зондового харчування. Ціль: порівняти ефективність та безпечність назогастрального введення сумішей для харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту. Матеріали та методи. У дослідження були включені 103 пацієнти з тяжким перебігом гострого панкреатиту, які були розділені в залежності від особливостей обраної лікувальної тактики на три групи: основана група (проводилось назогастральне зондове харчування) – 34 пацієнти, група порівняння №1 (стандартне ентеральне зондове харчування) – 33 пацієнти та група порівняння №2 (парентеральне харчування) – 36 пацієнтів. Для аналізу ефективності нутритивної підтримки в досліджуваних групах через 7 та 14 діб від початку лікування оцінювали рівень лабораторних показників, аналізували частоту виникнення локальних ускладнень, летальність, тривалість поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. Результати. Через 7 та 14 діб з моменту застосування нутритивної підтримки було отримано достовірну різницю між показниками загального білка, альбуміну, креатиніну, сечовини, холестерину, глюкози та Na+ сироватки крові (р<0,05) між пацієнтами основної групи та групи порівняння №2, при цьому рівень холестерину, К+ та Na+ відповідав нормі в обох групах. Також була отримана достовірна різниця частоти виникнення інфікованих локальних ускладнень тяжкого перебігу гострого панкреатиту в основній групі та групі порівняння №2 - 35,3% та 61,1% відповідно (χ2=4,59, 95% ДІ 2,43-45,53, p=0,03), тривалості поліорганної недостатності - 12,2±1,7 [8-16] діб та 15,3±1,1 [13-18] діб відповідно (p<0,001), тривалості перебування в стаціонарі - 55,5±30,5 [27-124] діб та 71,5±35,9 [35-148] діб відповідно (p=0,04) та летальних випадків - 14,7% та 36,1% відповідно (χ2=4,13, 95% ДІ 0,81-39,68, p=0,04). При порівнянні зазначених показників між основною групою та групою порівняння №1 достовірної різниці отримано не було (р>0,05). Висновки. Назогастральне харчування є ефективним та безпечним методом введення сумішей у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту та може розглядатись як альтернатива ентеральному зондовому харчуванню.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4201
ISSN: 2664-472Х
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри хірургії №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Медична наука України Т18 №2_повний.pdf73,96 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.