Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4201
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКолосович, І. В.-
dc.contributor.authorГаноль, І. В.-
dc.date.accessioned2022-08-16T09:29:13Z-
dc.date.available2022-08-16T09:29:13Z-
dc.date.issued2022-07-
dc.identifier.issn2664-472Х-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4201-
dc.description.abstractАктуальність. Ранній початок ентерального харчування (до 48 годин від моменту госпіталізації) у хворих при тяжкому перебігу гострого панкреатиту асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Суперечливими залишаються дані згідно можливості проведення назогастрального зондового харчування. Ціль: порівняти ефективність та безпечність назогастрального введення сумішей для харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту. Матеріали та методи. У дослідження були включені 103 пацієнти з тяжким перебігом гострого панкреатиту, які були розділені в залежності від особливостей обраної лікувальної тактики на три групи: основана група (проводилось назогастральне зондове харчування) – 34 пацієнти, група порівняння №1 (стандартне ентеральне зондове харчування) – 33 пацієнти та група порівняння №2 (парентеральне харчування) – 36 пацієнтів. Для аналізу ефективності нутритивної підтримки в досліджуваних групах через 7 та 14 діб від початку лікування оцінювали рівень лабораторних показників, аналізували частоту виникнення локальних ускладнень, летальність, тривалість поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. Результати. Через 7 та 14 діб з моменту застосування нутритивної підтримки було отримано достовірну різницю між показниками загального білка, альбуміну, креатиніну, сечовини, холестерину, глюкози та Na+ сироватки крові (р<0,05) між пацієнтами основної групи та групи порівняння №2, при цьому рівень холестерину, К+ та Na+ відповідав нормі в обох групах. Також була отримана достовірна різниця частоти виникнення інфікованих локальних ускладнень тяжкого перебігу гострого панкреатиту в основній групі та групі порівняння №2 - 35,3% та 61,1% відповідно (χ2=4,59, 95% ДІ 2,43-45,53, p=0,03), тривалості поліорганної недостатності - 12,2±1,7 [8-16] діб та 15,3±1,1 [13-18] діб відповідно (p<0,001), тривалості перебування в стаціонарі - 55,5±30,5 [27-124] діб та 71,5±35,9 [35-148] діб відповідно (p=0,04) та летальних випадків - 14,7% та 36,1% відповідно (χ2=4,13, 95% ДІ 0,81-39,68, p=0,04). При порівнянні зазначених показників між основною групою та групою порівняння №1 достовірної різниці отримано не було (р>0,05). Висновки. Назогастральне харчування є ефективним та безпечним методом введення сумішей у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту та може розглядатись як альтернатива ентеральному зондовому харчуванню.uk_UA
dc.publisherMedical science of Ukraine / Медична наука Україниuk_UA
dc.relation.ispartofseries18;2-
dc.subjectгострий панкреатит, назогастральне харчування, ентеральне харчування, ускладнення.uk_UA
dc.titleОцінка ефективності назогастрального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панктеатитуuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри хірургії №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Медична наука України Т18 №2_повний.pdf73,96 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.