Комплексне лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією

Abstract

АНОТАЦІЯ Черкасова О.В. Комплексне лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2012. Дисертація присвячена розробці схеми комплексної терапії та обгрунтуванню ефективності цілеспрямованого застосування метаболітних препаратів тіотриазоліну і кверцетину, а також препарату сорбційнодетоксикаційної дії «Силікс» для лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів молодого віку з супутньою есенціальною артеріальною гіпертензією. При експериментальному доклінічному дослідженні методами світлової та електронної мікроскопії на 60 щурах лінії SHR (щурах з спонтанною артеріальною гіпертензією) встановлено, що провідним фактором змін ясен при артеріальній гіпертензії є апоптоз функціонально різних клітин ясен, фенотипові зміни міоцитів дрібних артерій та артеріол, розлади мікроциркуляції, ураження нервів (які підсилюються під впливом бета-адреноблокатора біпролола). Зясовано, що з двох застосованих у цьому випадку метаболітних препаратів (тіатриазоліну так кверцетину) саме тіотриазолін проявляє свої лікувальні та протекторні антиапоптозні властивості (які ізольовано, так і в комбінації з біпрололом). Зазначене дозволяє вважати патогенетично обгрунтованим застосування тіотриазоліну у комплексній терапії патології пародонту, асоційованій з есенціальною артеріальною гіпертензією. Клініко-лабораторними та морфологічними (світлова та електронна мікроскопія біоптатів ясен) методами у 86 чоловіків віком від 23 до 44 років визначено, що запропонована оптимізація комплексної одночасної терапії генералізованого пародонтиту та супутньої есенціальної артеріальної гіпертензії (з включенням тіотриазоліну і «Силіксу») позитивно впливає на всі чотири характерні ознаки (симптомокомплекси) генералізованого пародонтиту І-ІІ ступеня і має особливо виразну дію на симптоматичний гінгівіт та пародонтальну кишеню. Тіотриазолін при лікуванні генералізованого пародонтиту та супутньої есенціальної артеріальної гіпертензії діє як інгібітор некрозу, апоптозу та зроговіння клітин ясен. Застосовані у комплексному лікуванні тіатриазолін та «Силікс» діють, як протизапальні препарати, спрямовані на гальмування патологічних реакцій мастоцитів ясен – головних ефекторних клітин ініціальної фази альтерації та запалення при генералізованому пародонтиті. Ключові слова: генералізований пародонтит, артеріальна гіпертензія, ясна, комплексне лікування, біпролол, тіотриазолін.