Клініко-інструментальна характеристика поєднаного перебігу хронічного гастродуоденіту та первинної артеріальної гіпертензії у дітей

Abstract

Мета дослідження: аналіз клініко-інструментальної характеристики поєднаного перебігу хронічного гастродуоденіту (ХГД) та первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) у дітей. Матеріали та методи. Обстежено 154 дитини: І група – 47 дітей з поєднанням ХГД та ПАГ; ІІ група – 52 дитини з ізольованою ПАГ; ІІI група – 55 дітей з ХГД і нормальним артеріальним тиском. Результати. У дітей І групи порівняно з ІІІ групою частіше виникали нудота (р=0,046) та відчуття тяжкості у шлунку (р=0,04). Дітей І групи частіше, ніж у ІІ (р=0,04) і ІІІ (р=0,02) групах турбувала підвищена втомлюваність, а порівняно з ІІІ групою частіше спостерігались запаморочення (р˂0,001), серцебиття (р=0,04) і кардіалгії (р=0,04). На ЕКГ синусову тахікардію фіксували у 40,4% дітей І групи порівняно з 21,2% дітей ІІ групи (р=0,04) та 7,3% дітей ІІІ групи (р˂0,001). Вольтаж у І групі становив 29,2±1,0 мВ порівняно з 28,9±1,2 мВ у ІІ групі (р=0,85) та 25,8±1,2 мВ у ІІІ групі (р=0,04). За даними добового моніторування артеріального тиску, у І групі відзначали тенденцію до вищого середньодобового САТ (142,1±1,7 мм рт.ст. і 137,8±1,4 мм рт.ст.; р=0,05) і достовірно нижчі показники ДАТ (70,7±1,1 мм рт.ст. і 74,3±1,3 мм рт.ст.; р=0,03) порівняно з ІІ групою. Заключення. У дітей з поєднанням хронічного гастродуоденіту (ХГД) та первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ) порівняно з ізольованим перебігом ХГД і ПАГ частіше зустрічається диспепсичний синдром, ознаки хронічної неспецифічної інтоксикації, тахікардія та ознаки високого гемодинамічного навантаження на ЕКГ.