In silico оцінка залежності біологічної афінності 1,3-оксазолів від їх хімічної будови: пофрагментний підхід

Abstract

Для оцінки біологічної афінності 1,3-оксазолів запропоновано пофрагментний підхід як наступний крок in silico розрахунків; він локалізує область взаємодії фармакофора з відповідним фрагментом біомолекули, коректно враховуючи залежність електронних властивостей молекул від їх хімічної будови. Запропонований підхід використано для дослідження залежності афінності 1,3-оксазолів від природи спряжених замісників. Показано, що, крім просторової комплeментарності, комплекс [Фармакофор-Біомолекула] стабілізується за рахунок π-стекової взаємодії між компонентами, а також за рахунок формування водневих зв’язків з двокоординованим атомом азоту 1,3-оксазолу. В роботі детально аналізується залежність обох типів міжмолекулярних взаємодій від донорно-акцепторних властивостей введених в ядро 1,3-оксазолу спряжених замісників.