Шляхи профілактики ранніх гестаційних ускладнень у жінок з хронічними гастритами

Abstract

Мета дослідження: зниження частоти ранніх гестаційних ускладнень у вагітних з хронічними гастрита¬ми шляхом оцінки особливостей клінічного перебігу ускладнень, визначення факторів ризику та прогнос¬тичних критеріїв їх розвитку і впровадження двохетапного алгоритму профілактичних заходів Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилось 160 вагітних в термінах 8-12 тижнів гестацїї, які становили 3 групи: 1 група - 58 вагітних з хронічними гастритами та ранніми гестаційними ускладнення¬ми; 2 група - 62 вагітні без хронічних гастритів, але з ранніми гестаційними ускладненнями; 3 група - здорові вагітні без хронічних гастритів та гестаційних ускладнень. Крім загальноприйнятого клініко-лабо- раторного обстеження у пацієнток визначали рівні прогестерону, естрадіолу і хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЧ) в сироватці крові імуноферментним аналізом. Діагностика Н.руїогу була проведена неінвазив- ним методом швидкого хроматографічного імуноаналізу для якісного виявлення в сироватці крові антитіл класу IgG до інфекції, викликаної Н.руїогу. Кислотність шлункового соку визначали за рівнем гастрину 17 (G- 17) в зразках сироватки (S-G-17) крові імуноферментним методом. Статистичний аналіз результатів проводився в пакеті MedStat. Для представлення кількісних ознак розраховувалося середнє значення та стандартне відхилення показника, для порівняння між групами використано дисперсійний аналіз. Для пред¬ставлення якісних ознак розраховувалася їх частота (%>), для частоти в групах використано критерій хі- квадрат, при парному порівнянні для трьох і більше груп була використана поправка Бонферроні. Критич¬ний рівень значимості прийнятий рівним 0,05. Результати дослідження. В 1 групі діагностовано: блювання вагітних у 29,3%, загроза переривання ваг-ітності у 60,3%, самовільний викидень 5,2 %, вагітність, ицо завмерла - у 5,2%. В 2 групі відповідно: 29,0%, 51,6%, 8,1% та 11,3%. Результати дослідження гормонального профілю показали, що у вагітних 1 групи середні рівні естрадіолу і прогестерону були нижчі, а ХГП - вищі, ніж у вагітних 2 групи, що свідчить про разнопланові зміни гормонального балансу, які можуть впливати на розвиток ранніх гестаційних усклад¬нень. Встановлено, що частота таких ускладнень як блювання вагітних, загроза переривання вагітності та самовільний викидень вище у вагітних з хронічними гастритами на тлі підвищеної базальної кислот¬ності шлункового соку з наявністю інфікування Н.руїогу. Визначено зв’язок між клінічним перебігом геста- ційного ускладнення і проявами хронічного гастриту (блювота, констипації) різного типу, які посилюють прояви гестаційного ускладнення і обумовлюють його наслідки. На основі прогностичних критеріїв ризику гестаційних ускладнень у вагітних з різними типами хронічних гастритів для попередження їх реалізації розроблено алгоритм профілактичних заходів на прегравідарному та гестаційному етапах. Висновки. Запропонований двохетапний алгоритм діагностично-лікувальних та організаційних заходів сприяє системному підходу для зниження ранніх гестаційних ускладнень у вагітних з хронічними гастритами.