Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2454
Назва: | Оцінка ефективності профілактики ротації протезу молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді |
Автори: | Захарцева, О. І. Мішалов, В. Г. Храпач, В. В. Маркулан, Л. Ю. |
Ключові слова: | аугментационная маммопластика, ротация протезов молочных желез, профилактика, отдаленные результаты. |
Дата публікації: | 2018 |
Видавництво: | НМУ імені О.О.Богомольця, ТОВ "Видавництво "КІМ" |
Короткий огляд (реферат): | Роботу виконо на базах кафедри хірургії №4 НМУімені О.О.Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментац¬ійної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. В першу групу порівняння (Група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної ма¬мопластики через рік після операції в другу групу порівняння (Гоупа ПЗ) - 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) склали 76 пацієнток, якім проведено проспективне дослідження че¬рез один (група О1) та потім через три роки (група 03) - 62 пацієнтки. В групах порівняння було виконано стандартну ПАМП, в основній групі - за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груд¬дю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості паціє¬нток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно розробленої методики за допомогою УЗД апарату фірми ESAOTE модель Technos Partner з лінійним датчиком з часто¬тою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Результати: Через рік після операції в групі П1 діагностований трохи менший але не достовірний відсо¬ток ротації протезів М3 - 143 (76,1%) проти, 103 (81,7 %) в групі ПЗ, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох М3 а в групі ПЗ таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7%) пацієнток в групі П1 проти 12 (19,0 %) в групі ПЗ (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів в групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів в групі ПЗ (р=0,284). У пацієнток в основній групі відмічалося незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). В групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1 %) протезів, в група 01-46 (ЗО, 3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох М3 а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує а ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відмічалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою ПЗ та групою 03. Відсутність ротації протезів М3 діагностували 83 (66,9 %) групи 03 та у 26 (20,6 %) в групі ПЗ, та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи 03 супроти групі П в якій відмічалось таких пацієнток 12 (19,0%), р = 0,001. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2454 |
Розташовується у зібраннях: | 2018 УНММЖ №1 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
17 Оцінка ефективності профілактики ротації протезу молочної залози.pdf | 4,02 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.