Оцінка ефективності профілактики ротації протезу молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді

Abstract

Роботу виконо на базах кафедри хірургії №4 НМУімені О.О.Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментац¬ійної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. В першу групу порівняння (Група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної ма¬мопластики через рік після операції в другу групу порівняння (Гоупа ПЗ) - 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) склали 76 пацієнток, якім проведено проспективне дослідження че¬рез один (група О1) та потім через три роки (група 03) - 62 пацієнтки. В групах порівняння було виконано стандартну ПАМП, в основній групі - за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груд¬дю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості паціє¬нток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно розробленої методики за допомогою УЗД апарату фірми ESAOTE модель Technos Partner з лінійним датчиком з часто¬тою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Результати: Через рік після операції в групі П1 діагностований трохи менший але не достовірний відсо¬ток ротації протезів М3 - 143 (76,1%) проти, 103 (81,7 %) в групі ПЗ, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох М3 а в групі ПЗ таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7%) пацієнток в групі П1 проти 12 (19,0 %) в групі ПЗ (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів в групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів в групі ПЗ (р=0,284). У пацієнток в основній групі відмічалося незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). В групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1 %) протезів, в група 01-46 (ЗО, 3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох М3 а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує а ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відмічалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою ПЗ та групою 03. Відсутність ротації протезів М3 діагностували 83 (66,9 %) групи 03 та у 26 (20,6 %) в групі ПЗ, та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи 03 супроти групі П в якій відмічалось таких пацієнток 12 (19,0%), р = 0,001.