Труднощі діагностики та лікування атипового біліарного синдрому в пацієнтів похилого та старечого віку

Abstract

Мета роботи: покращення діагностики та лікування хворих похилого та старечого віку з механічною жовтяницею. Матеріали і методи. З 2014 по 2019 р. у Київській міській клінічній лікарні № 3 було проліковано 471 пацієнта з механічною жовтяницею різного генезу. В структурі хворих із синдромом жовтяниці механічний генез непухлинного походження виявився у 357 (76,0 %) випадках, бластоматозного генезу – 114 (24,0 %). Середній вік хворих (складав 64+1,7) року. З них жінок було 330 (70,0 %), чоловіків – 171 (30,0 %). У всіх хворих були прояви токсикосептичного біліарного синдрому (ТСБС), який був зумовлений обструкцією жовчних шляхів, жовтяницею, гіпербілірубінемією, порушенням гемодинаміки печінки і цитолізом, накопиченням продуктів тканинної деструкції, і супроводжувались лихоманкою, енцефалопатією, токсичною кардіоміопатією, болем у правому підребер’ї, посвітлінням випорожнень та темною сечею. Атиповий перебіг гнійного холангіту, зумовленого холедохолітіазом, мав місце у 27 пацієнтів, а у 6 з бластоматозним ураженням гепатобіліарної системи. Оцінку стану ендогенної інтоксикації визначали шляхом встановлення лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного індексу інтоксикації, коефіцієнта де Рітіса, цитолітичної активності цільної сироватки крові, токсинозв’язувальної активності автологічної сироватки крові. Результати досліджень та їх обговорення. Транспапілярні втручання було виконано у 357 хворих із холедохолітіазом: з них – у 311 літоекстракцію, а у 46 – літотріпсія з літоекстракцією. З 114 хворих із механічною жовтяницею бластоматозного генезу у 75 хворих вдалося ліквідувати холангіт транспапілярним стентуванням, у 39 хворих довелося долати холангіт за допомогою черезшкірної холангіостомії під контролем ультразвукового сканування. Методом вибору лікування хворих із токсикосептичним біліарним синдромом залишаються мініінвазивні ендобіліарні втручання.