Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1903
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorІоффе, О. Ю.-
dc.contributor.authorСтець, М. М.-
dc.contributor.authorАнтонів, В. Р.-
dc.contributor.authorСтеценко, О. П.-
dc.contributor.authorПерепадя, В. М.-
dc.contributor.authorМолнар, І. М.-
dc.contributor.authorЦюра, Ю. П.-
dc.date.accessioned2020-03-02T22:57:28Z-
dc.date.available2020-03-02T22:57:28Z-
dc.date.issued2020-01-20-
dc.identifier.issn1681-2778-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1903-
dc.description.abstractМета роботи: покращення діагностики та лікування хворих похилого та старечого віку з механічною жовтяницею. Матеріали і методи. З 2014 по 2019 р. у Київській міській клінічній лікарні № 3 було проліковано 471 пацієнта з механічною жовтяницею різного генезу. В структурі хворих із синдромом жовтяниці механічний генез непухлинного походження виявився у 357 (76,0 %) випадках, бластоматозного генезу – 114 (24,0 %). Середній вік хворих (складав 64+1,7) року. З них жінок було 330 (70,0 %), чоловіків – 171 (30,0 %). У всіх хворих були прояви токсикосептичного біліарного синдрому (ТСБС), який був зумовлений обструкцією жовчних шляхів, жовтяницею, гіпербілірубінемією, порушенням гемодинаміки печінки і цитолізом, накопиченням продуктів тканинної деструкції, і супроводжувались лихоманкою, енцефалопатією, токсичною кардіоміопатією, болем у правому підребер’ї, посвітлінням випорожнень та темною сечею. Атиповий перебіг гнійного холангіту, зумовленого холедохолітіазом, мав місце у 27 пацієнтів, а у 6 з бластоматозним ураженням гепатобіліарної системи. Оцінку стану ендогенної інтоксикації визначали шляхом встановлення лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного індексу інтоксикації, коефіцієнта де Рітіса, цитолітичної активності цільної сироватки крові, токсинозв’язувальної активності автологічної сироватки крові. Результати досліджень та їх обговорення. Транспапілярні втручання було виконано у 357 хворих із холедохолітіазом: з них – у 311 літоекстракцію, а у 46 – літотріпсія з літоекстракцією. З 114 хворих із механічною жовтяницею бластоматозного генезу у 75 хворих вдалося ліквідувати холангіт транспапілярним стентуванням, у 39 хворих довелося долати холангіт за допомогою черезшкірної холангіостомії під контролем ультразвукового сканування. Методом вибору лікування хворих із токсикосептичним біліарним синдромом залишаються мініінвазивні ендобіліарні втручання.uk_UA
dc.publisherШпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчукаuk_UA
dc.relation.ispartofseries;№2(90),46-49-
dc.subjectмеханічна жовтяницяuk_UA
dc.subjectмініінвазивні транспапілярні втручанняuk_UA
dc.subjectтоксикосептичний біліарний синдромuk_UA
dc.titleТруднощі діагностики та лікування атипового біліарного синдрому в пацієнтів похилого та старечого вікуuk_UA
dc.title.alternativeТрудности диагностики и лечения атипичного билиарного синдрома у пациентов пожилого и старческого возрастаuk_UA
dc.title.alternativeDifficulties in the diagnosis and treatment of atypical biliary syndrome in elderly and senile patientsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри загальної хірургії №2



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.