Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15409
Назва: | Сучасні підходи до лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей |
Інші назви: | Modern approaches to the treatment of obstetric surgical wound infection in postpartum women |
Автори: | Прилуцька, А. Б. Мартинова, Л. І. Кісіленко, О. Л. Говсєєв, Д. О. |
Ключові слова: | акушерство, інфекція акушерської хірургічної рани, гнійно-септичні ускладнення, сорбенти, лікування, імуномоду лятори, метод поляризаційної мікроскопії obstetrics, obstetric surgical wound infection, purulent-septic complications, sorbents, treatment, immunomodulators, polarization microscopy method |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Український журнал Перинатологія і Педіатрія |
Короткий огляд (реферат): | Мета — визначити ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей препаратами як із сорбційно-дезінтоксикаційними, так і з імуномодулюючими властивостями. Обстежено і проліковано 115 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки (після кесаревого розтину) і промежини (епізіо-, перінеотомія), яких залежно від методу лікування поділено на групи: І група — 42 породіллі з гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном (аплікаційна сорбція); ІІ група — 45 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном (аплікаційна сорбція) та імуномодулятором лафероном (внутрішньом’язово); ІІІ (контроль) група — 28 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування традиційними методами. Для визначення перебігу й ефективності лікування гнійних ран методом поляризаційної мікроскопії дослiджено структуру біологічних середовищ (кров, рановий ексудат) і субстрату — біоптату з рани у твердій фазі, якi забирали до, пiд час (3, 5—6, 8—9-ту добу) і пiсля лiкування. Проаналізовано кристалограм мазків крові та біоптату з рани, виявлено перевагу комплексного лікування гентаксаном і лафероном над монотерапією гентаксаном і традиційними методами лікування за рахунок додаткового скорочення строку загоєння рани (на 1,5—2 доби; на 5—6 діб), що дало змогу рекомендувати його для застосування в лікуванні гнійних ран в акушерських відділеннях. Комплексна терапія гнійних ран препаратами із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулюючими властивостями підвищує ефективність лікування, прискорюючи перебіг репаративних процесів у рані, що профілактує контамінацію госпітальною інфекцією ран породілей і подальше поширення запального процесу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків від породілей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15409 |
ISSN: | 2706-8757 УДК 618.5-089.888-001.4-022.7 doi: 10.15574/PP.2024.4(100).3541 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри акушерства, гінекології та неонатології післядипломної освіти |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Сучасні підходи до лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей.pdf | 364,97 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.