Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15409
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПрилуцька, А. Б.-
dc.contributor.authorМартинова, Л. І.-
dc.contributor.authorКісіленко, О. Л.-
dc.contributor.authorГовсєєв, Д. О.-
dc.date.accessioned2025-03-28T12:17:04Z-
dc.date.available2025-03-28T12:17:04Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.issn2706-8757-
dc.identifier.issnУДК 618.5-089.888-001.4-022.7-
dc.identifier.issndoi: 10.15574/PP.2024.4(100).3541-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15409-
dc.description.abstractМета — визначити ефективність лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілей препаратами як із сорбційно-дезінтоксикаційними, так і з імуномодулюючими властивостями. Обстежено і проліковано 115 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки (після кесаревого розтину) і промежини (епізіо-, перінеотомія), яких залежно від методу лікування поділено на групи: І група — 42 породіллі з гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном (аплікаційна сорбція); ІІ група — 45 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування кремнійорганічним сорбентом гентаксаном (аплікаційна сорбція) та імуномодулятором лафероном (внутрішньом’язово); ІІІ (контроль) група — 28 породілей із гнійними ранами, яким проведено лікування традиційними методами. Для визначення перебігу й ефективності лікування гнійних ран методом поляризаційної мікроскопії дослiджено структуру біологічних середовищ (кров, рановий ексудат) і субстрату — біоптату з рани у твердій фазі, якi забирали до, пiд час (3, 5—6, 8—9-ту добу) і пiсля лiкування. Проаналізовано кристалограм мазків крові та біоптату з рани, виявлено перевагу комплексного лікування гентаксаном і лафероном над монотерапією гентаксаном і традиційними методами лікування за рахунок додаткового скорочення строку загоєння рани (на 1,5—2 доби; на 5—6 діб), що дало змогу рекомендувати його для застосування в лікуванні гнійних ран в акушерських відділеннях. Комплексна терапія гнійних ран препаратами із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулюючими властивостями підвищує ефективність лікування, прискорюючи перебіг репаративних процесів у рані, що профілактує контамінацію госпітальною інфекцією ран породілей і подальше поширення запального процесу. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків від породілей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherУкраїнський журнал Перинатологія і Педіатріяuk_UA
dc.subjectакушерство, інфекція акушерської хірургічної рани, гнійно-септичні ускладнення, сорбенти, лікування, імуномоду лятори, метод поляризаційної мікроскопіїuk_UA
dc.subjectobstetrics, obstetric surgical wound infection, purulent-septic complications, sorbents, treatment, immunomodulators, polarization microscopy methoduk_UA
dc.titleСучасні підходи до лікування інфекції акушерської хірургічної рани в породілейuk_UA
dc.title.alternativeModern approaches to the treatment of obstetric surgical wound infection in postpartum womenuk_UA
dc.typeOtheruk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри акушерства, гінекології та неонатології післядипломної освіти



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.