Мікробіологічні аспекти ранової інфекції в породілей під час воєнних дій

Abstract

Мета – на підставі вивчення мікробіологічних факторів розвитку ранової інфекції в породілей в умовах війни розробити ефективніший метод лікування гнійних ран в акушерській практиці. Матеріали та методи. Вивчено якісний та кількісний склад ранової мікрофлори в 66 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії в умовах воєнного стану; проведено порівняння з показниками бактеріологічних досліджень у 76 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії в мирний час. Статистичну обробку даних виконано з використанням пакету прикладних програм «Microsoft Exсel 5.0» та за допомогою стандартної версії «Statistica 8.0». Статистично достовірною прийнято різницю показників р<0,05. Результати та висновки. На основі аналізу мікробіологічних досліджень визначено, що збудником гнійних ран в акушерській практиці під час війни на тлі стресу та більшого пригнічення як загального, так і місцевого імунітету є умовно-патогенна флора, серед якої домінує як грампозитивна, так і грамнегативна, а в мирний час найчастішим збудником гнійних ран у породілей є грампозитивна флора, виділена і в монокультурі, і в асоціації з грамнегативними та анаеробними мікроорганізмами. Перше місце серед грампозитивної флори посідає S . еpidermidis, а грамнегативної – Acinetobacter. У 37,9% запальні процеси в тканинах післяопераційних ран виникають під впливом симбіотичного взаємозв’язку аеробно-анаеробних мікроорганізмів, а у 57,6% – асоціації аеробних мікроорганізмів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.