Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12541
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПрилуцька, А. Б.-
dc.contributor.authorМартинова, Л. І.-
dc.contributor.authorКісіленко, О. Л.-
dc.contributor.authorГовсєєв, Д. О.-
dc.date.accessioned2024-09-16T14:19:55Z-
dc.date.available2024-09-16T14:19:55Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationПрилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Кісіленко ОЛ, Говсєєв ДО. (2024). Мікробіологічні аспекти ранової інфекції в породілей під час воєнних дій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 55-59;uk_UA
dc.identifier.issndoi: 10.15574/PP.2024.98.55-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/12541-
dc.description.abstractМета – на підставі вивчення мікробіологічних факторів розвитку ранової інфекції в породілей в умовах війни розробити ефективніший метод лікування гнійних ран в акушерській практиці. Матеріали та методи. Вивчено якісний та кількісний склад ранової мікрофлори в 66 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії в умовах воєнного стану; проведено порівняння з показниками бактеріологічних досліджень у 76 породілей із гнійними ранами передньої черевної стінки після кесаревого розтину та промежини після епізіо-, перінеотомії в мирний час. Статистичну обробку даних виконано з використанням пакету прикладних програм «Microsoft Exсel 5.0» та за допомогою стандартної версії «Statistica 8.0». Статистично достовірною прийнято різницю показників р<0,05. Результати та висновки. На основі аналізу мікробіологічних досліджень визначено, що збудником гнійних ран в акушерській практиці під час війни на тлі стресу та більшого пригнічення як загального, так і місцевого імунітету є умовно-патогенна флора, серед якої домінує як грампозитивна, так і грамнегативна, а в мирний час найчастішим збудником гнійних ран у породілей є грампозитивна флора, виділена і в монокультурі, і в асоціації з грамнегативними та анаеробними мікроорганізмами. Перше місце серед грампозитивної флори посідає S . еpidermidis, а грамнегативної – Acinetobacter. У 37,9% запальні процеси в тканинах післяопераційних ран виникають під впливом симбіотичного взаємозв’язку аеробно-анаеробних мікроорганізмів, а у 57,6% – асоціації аеробних мікроорганізмів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherУкраїнський журнал Перинатологія і Педіатріяuk_UA
dc.subjectмікробіологічні дослідження, гнійна рана, акушерство, гнійно-септичні ускладнення, якісний та кількісний склад флориuk_UA
dc.titleМікробіологічні аспекти ранової інфекції в породілей під час воєнних дійuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри акушерства, гінекології та неонатології післядипломної освіти



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.