Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1193
Назва: Клінічні випадки синдрому опсоклонусу-міоклонусу в двох пацієнтів
Інші назви: Two clinical cases of opsoclonus-myoclonus syndrome
Клинические случаи синдрома опсоклонуса-миоклонуса у двух пациентов
Автори: Прокопів, Марія Мирославівна
Щирський, Тарас Олександрович
Вакуленко, Лариса Олександрівна
Монастирський, Володимир Олегович
Трепет, Лариса Миколаївна
Гайнутдінова, Тетяна Ельдарівна
Куценко, Олексій Васильович
Ключові слова: пульс-терапія кортикостероїдами,
синдром опсоклонус-міоклонус,
пацієнт
імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення
діагностика
Дата публікації: 2019
Видавництво: Український неврологічний журнал
Бібліографічний опис: DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-1-60
Серія/номер: No 1.— С. 60—65.;
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано два клінічні випадки синдрому опсоклонусу-міоклонусу в чоловіків, котрі перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні. У першому випадку початок захворювання супроводжувався сильним запамороченням, хитанням при ході аж до її унеможливлення, тремором у верхніх кінцівках при виконанні цілеспрямованих рухів і періодичним тремором у колових м’язах очей. Захворів гостро 2 тиж тому, напередодні нічим не хворів. Вакцинацію проти кору проведено 5 міс тому. За словами пацієнта, хворобі передувала стресова ситуація. У другому випадку аналогічні симптоми також виникли раптово, але пацієнт страждав на артеріальну гіпертензію, дисліпідемію і фібриляцію передсердь. У неврологічному статусі обох пацієнтів виявлено поєднання міоклонічного гіперкінезу очей і тулуба, зниження тонусу в кінцівках, грубої статичної і динамічної атаксії. Мали місце також психоемоційні та вегетативні розлади. Пацієнтам проведено лабораторне та інструментальне дослідження. Результати не виявили чіткого зв’язку між зазначеними симптомами та інфекційними чинниками або пухлинами. Судинні, дегенеративні чи демієлінізувальні ураження головного мозку були відсутні. Проведено аналіз різних лікувальних тактик. В обох випадках відзначено позитивний ефект лікувальних тактик, але ефективність лікування залежала від терміну його початку. У виникненні опсоклонусу-міоклонусу про- відну роль відіграє ураження мозочку та його зв’язків, переважно аферентних. Відсутність даних щодо патогенетичного механізму виникнення зазначеного синдрому змушує встановлювати синдромологічний діагноз і зумовлює необхідність проведення ретельної діагностики.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1193
ISSN: 1998-4235 (Print)
2522-1183 (Online)
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри неврології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Prokopiv-UNJ.pdf115,22 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.