Особливості стану імунітету у новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією

Abstract

Імунна система, яка в нормі приймає участь у підтримці гомеостазу, може бути пусковим механізмом патологічних станів, обумовлених надмірною реакцією або недостатністю відповіді не агресію, які визначають як імунопатологічні процеси. Зокрема, останнім часом обговорюється роль імунної системи у пошкодженні головного мозку. Мета дослідження – визначити особливості стану імунітету у новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією залежно від виявлених порушень ЦНС. Матеріал і методи досліджень. 90 дітей від матерів з герпесвірусною інфекцію з ознаками внутрішньоутробного інфікування - основна група, яка розподілена на 2 підгрупи: 1-ша – 35 дітей з ознаками порушення мозкових структур, які виявлялись при НСГ-обстеженні, 2-га – 55 дітей, у яких не виявлено таких ознак. Досліджували клітинну ланку імунітету (субпопуляції Т- і В-лімфоцитів у крові) та цитокіновий профіль (рівні інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-8 у сироватці крові). Результати досліджень. Проведений аналіз імунного статусу у дітей з внутрішньоутробним інфікуванням та порушеннями ЦНС дозволив виявити гіперімунну імунну відповідь (підвищення вмісту натуральних кілерів, співвідношення Т-хелпери/Т-супресори, рівнів прозапальних цитокінів). Висновок. Пошкоджуючий вплив гіперімунних реакцій, токсична дія антигенів є однією з патогенетичних ланок розвитку перивентрикумолярної лейкомоляції (внаслідок порушення гематоенцефалічного бар’єру), що призводить до високої частоти порушень ЦНС.