Ураження ендотелію у клінічній практиці:роль лазерної допплерівської флоуметрії (огляд літератури)

Abstract

В огляді літератури розкрито поняття ураження ендотелію як патології, що є проявом неінфек-ційних захворювань і предиктором серцево-судинних і цереброваскулярних подій, особливо у хворих на цу-кровий діабет (ЦД) 2-го типу. Мікроциркуляторне русло являє собою сукупність найдрібніших кровоносних судин (артеріол, пре- та посткапілярних сфінктерів, капілярів, венул), лімфатичних капілярів, що підтвер-джує концепцію мультимодальності судинно-паренхіматозної комунікації. Під час розвитку патологічного процесу (хвороба, стрес) відбувається вивільнення прозапальних цитокінів, що спричинюють клітинну дис-функцію, тромбоз, фіброз і ураження ендотелію. Сучасним неінвазивним методом первинної оцінки стану мікроциркуляції, виявлення порушень ендотелію, доказовості щодо ефективності впливу фармакологічних препаратів, прогнозування перебігу захворювання, менеджменту пацієнтів у клінічній практиці є лазерна допплерівська флоуметрія (ЛДФ). На підставі аналізу об’єктивних параметрів ЛДФ згідно з сучасними єв-ропейськими рекомендаціями встановлюється тип кровотоку (нормотонічний, гіперемічний, спастичний, застійно-стазичний) і, відповідно, фактори ураження ендотелію. Не менш важливим питанням є способи корекції розладів мікроциркуляції (здебільшого — інфузійна терапія), оскільки саме вплив препаратів на пре- і посткапілярні сфінктери дозволяє встановити ефективність/неефективність проведеної терапії. ЛДФ застосовується у різних клінічних напрямках, таких як кардіологія, ендокринологія, ревматологія, а також як метод діагностики стану мікроциркуляторного русла у хірургічній практиці.