Основні механізми впливу мікрофлори кишечника на імунну систему та їхнє значення в клінічній практиці

Abstract

Мікрофлора кишечника захищає людину від колонізації патогенними мікроорганізмами та пригнічує їхній ріст. Ві домо, що одна з функцій нормальної флори – активація не тільки місцевого імунітету кишечника, але й імунної системи всього організму. Сьогодні у медичній практиці широко застосовують пробіотичні препарати з імуномодулюючою дією, що містять Lactobacillus Acidophilus NCFMTM, Bifidobacterium Lactis BL-04, які підтримують місцевий і загальний імунітет. Результати досліджень свідчать, що пробіотики на сьогодні є ефективними в лікуванні багатьох патологічних станів як у дітей, так і у дорослих завдяки їхньому різноманітному позитивному впливу на здоров’я, зокрема і завдяки імуномодулюючій дії. Застосування пробіотиків у комплексній терапії дозволяє швидше досягти стійкої нормалі зації складу кишкової мікрофлори та усунути патологічні прояви захворювання. Принципове значення пробіотиків полягає у тому, що вони дають змогу лікувати порушення мікроекології кишечника, зумовлені як довкіллям, так і оральною антимікробною терапією. Підтверджено, що кілька пробіотиків скорочують тривалість бактеріальних або вірусних респіраторних інфекцій та спрощують їхній перебіг. Вплив пробіотиків на імунну систему є багатогранним і перспективним щодо корекції вироблення цитокінів, що осо бливо актуально в умовах пандемії SARS-CoV2.