Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/719
Назва: Взаємозвяок між рівнем психологічного стресу та ураженням тканин пародонту
Інші назви: Взаимосвязь между уровнем психологического стресса и поражением тканей пародонта
Interrelation between the level of psychological stress and periodontal lesion
Автори: Кононова, О. В.
Ключові слова: генералізований пародонтит, психоемоціональний стрес, кортизол
Дата публікації: 2018
Видавництво: Сучасна стоматологія 5/2018
Бібліографічний опис: http://www.dentalexpert.com.ua/index.php/stomatology/article/view/144/99
Серія/номер: http://www.dentalexpert.com.ua/index.php/stomatology/issue/view/5;Сучасна стоматологія 5/2018. С.32-36
Короткий огляд (реферат): Резюме. У розвитку захворювань пародонту важливе значення має наявність психологічного стресу у хворих. Це слід ураховувати при комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями пародонту. Мета дослідження: визначення можливого зв’язку між рівнем психологічного стресу в організмі хворого та наявністю захворюванням пародонту – генералізованого пародонтиту. Матеріал і методи дослідження. Дане дослідження проведено у групі із 40 пацієнтів молодого віку. Вони були розділені на чотири підгрупи по десять осіб у кожній. Перша – клінічно здорові особи без проявів стресу із клінічно здоровими тканинами пародонту. Друга – хворі на генералізований пародонтит без проявів стресу. Третя – особи із проявами психологічного стресу без наявних уражень тканин пародонту. Четверта – хворі на генералізований пародонтит із проявами психологічного стресу. Рівень психологічного стресу оцінювали за допомогою опитувальників. Проводили ретельне клінічне обстеження ротової порожнини всіх хворих на генералізований пародонтит. Оцінку гігієнічного стану порожнини рота проводили за допомогою гігієнічного індексу Green-Vermillion (1964). Для визначення ступеня запалення ясен використовували індекс РМА С. Parma. Вміст кортизолу визначали у зразках ротової рідини за допомогою комплекту RP Elecsys (Roche Diagnostics, США). Результати дослідження та їх обговорення. Найменший рівень кортизолу в ротовій рідині виявлений у пацієнтів без клінічних ознак захворювання – 14,67±2,71 нмоль/л. Наявність захворювання пародонту незначно підвищує рівень кортизолу до 24,33±5,47 нмоль/л. У разі виникнення психоемоційного стресу рівень кортизолу зростає до 29,33±2,55 нмоль/л. Поєднання психоемоційного стресу з генералізованим пародонтитом рівень кортизолу зростає до 41,67±5,67 нмоль/л. Висновки. Проведене дослідження дозволяє підтвердити певний взаємозв’язок між проявами психоемоційного стресу й генералізованим пародонтитом. Такий стан потребує відповідного медикаментозного лікування даної групи хворих на генералізований пародонтит із проявами психоемоційного стресу. Взаимосвязь между уровнем психологического стресса и поражением тканей пародонта О.В.Кононова Резюме. В развитии заболеваний пародонта большое значение имеет наличие психологического стресса у больных. Это следует учитывать при комплексном лечении пациентов с заболеваниями пародонта. Цель исследования: определение возможной связи между уровнем психологического стресса в организме больного и наличие заболевания пародонта – генерализованного пародонтита. Материал и методы исследования. Данное исследование проведено в группе из 40 пациентов молодого возраста. Они были разделены на четыре подгруппы по десять человек в каждой. Первая – клинически здоровые лица без проявлений стресса с клинически здоровыми тканями пародонта. Вторая – больные генерализованным пародонтитом без проявлений стресса. Третья – лица с проявлениями психологического стресса без видимых поражений тканей пародонта. Четвертая – больные генерализованным пародонтитом с проявлениями психологического стресса. Уровень психологического стресса оценивали с помощью опросников. Проводили тщательное клиническое обследование ротовой полости всех больных генерализованным пародонтитом. Оценку гигиенического состояния полости рта проводили с помощью гигиенического индекса Green-Vermillion (1964). Для определения степени воспаления десен использовали индекс РМА С. Parma. Содержание кортизола определяли в образцах ротовой жидкости с помощью комплекта RP Elecsys (Roche Diagnostics, США). Результаты исследования и их обсуждение. Наименьший уровень кортизола в слюне обнаружен у пациентов без клинических признаков заболевания – 14,67±2,71 нмоль/л. Наличие заболевания пародонта незначительно повышает уровень кортизола до 24,33±5,47 нмоль/л. В случае возникновения психоэмоционального стресса уровень кортизола возрастает до 29,33±2,55 нмоль/л. При сочетании психоэмоционального стресса с генерализованным пародонтитом уровень кортизола возрастает до 41,67±5,67 нмол/л. Выводы. Проведенное исследование позволяет подтвердить определенную взаимосвязь между проявлениями психоэмоционального стресса и генерализованным пародонтитом. Такое положение требует соответствующего медикаментозного лечения данной группы больных генерализованным пародонтитом с проявлениями психоэмоционального стресса. Ключевые слова: генерализованный пародонтит, психоэмоциональный стресс, кортизол. Interrelation between the level of psychological stress and periodontal lesion O. Kononova Abstract. In the development of periodontal disease is important the presence of psychological stress in patients. This should be considered in the complex treatment of patients with periodontal disease. Objective. Determination of the possible relationship between the level of psychological stress in the patient's and the presence of periodontal disease – generalized periodontitis. Material and research methods. This study was conducted on a group of 40 young patients. They were divided into the following 4 subgroups of 10 people each. First: clinically healthy individuals with no manifestations of stress with clinically healthy periodontal tissues. The second: patients with generalized periodontitis without manifestations of stress. Third: persons with manifestations of psychological stress without visible lesions of periodontal tissues. Fourth: patients with generalized periodontitis with manifestations of psychological stress. The level of psychological stress was assessed using questionnaires. All patients with generalized periodontitis were subjected to a thorough clinical examination of the oral cavity. Evaluation of the hygienic status of the oral cavity was performed using the Green-Vermillion (1964) hygienic index. To determine the degree of inflammation of the gingiva, the PMA index by C. Parma was used. Cortisol content was determined in oral fluid samples using the RP Elecsys kit (Roche Diagnostics, USA). Results. The lowest level of cortisol in saliva was found in patients without clinical signs of the disease – 14.67±2.71 nmol/l. The presence of periodontal disease slightly increases the level of cortisol to 24.33±5.47 nmol/l. In the event of psychoemotional stress, the level of cortisol increases to 29.33±2.55 nmol/l. When psychoemotional stress is combined with generalized periodontitis, the level of cortisol increases to 41.67±5.67 nmol/l. Key words: generalized periodontitis, psychoemotional stress, cortisol.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/719
ISSN: 1992-576-X
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри терапевтичної стоматології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
kononova_5-2018.pdf93,67 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.