Медико-соціальні чинники можливості поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертильного віку

Abstract

5 (8, 3±3, 6%)–астенічну, 5 (8, 3±3, 6%)–гіперстенічну. Правильна будова тіла–у 50 (83, 3±4, 8%) жінок. Одну дитину мали 49 (81, 7±5, 0%) жінок, дві дитини–7 (11, 7±4, 1%), трьох дітей–1 (1, 7±1, 7%). Майже в усіх опитаних (58 (96, 7±2, 3%) осіб) були неускладнені пологи в анамнезі. Отже, аналіз медико-соціальних чинників дозволив з’ясувати їхнє значення в усіх обстежених жінок (табл. 1). Після аналізу медико-соціальних факторів обстежені ЖФВ були розподілені на групи за віком (табл. 2). До першої групи ввійшли жінки віком до 30 років (18 осіб), а до другої групи–жінки віком понад 30 років (42 особи). Серед жінок першої групи працювало 6 (33, 3%), а у другій групі–18 (42, 9%). Кількість жінок, які не працювали, відповідно становила 12 (66, 7%) та 24 (57, 1%). Співвідношення шансів (СШ) захворіти на COVID-19 у зайнятих працею жінок при p> 0, 05 становило 0, 67 (95% довірчий інтервал (ДІ) 0, 2–2, 1), у незайнятих–1, 5 (95% ДІ 0, 5–4, 8). Показники СШ захворіти на коронавірусну інфекцію в жінок, які працюють, та в жінок, які не працюють, свідчать, що зайняті працею жінки молодшої вікової групи менш схильні до захворювання на COVID-19. Це може бути пов’язано з особливостями роботи та необхідністю будувати кар’єру; такі жінки менш схильні до відвідування масових заходів. Водночас збільшення у 1, 5 раза СШ захворіти на коронавірусну інфекцію в незайнятих працею жінок вікової групи до 30 років указує на підвищені можливості соціальної активності та відвідування жінками масових заходів завдяки більшій кількості вільного часу.