Оцінка значення рецептора прогестерону як предиктивного і прогностичного фактора при лікуванні хворих на рак молочної залози

Abstract

Обстежено 137 пацієнток віком від 26 до 73 років (медіана – 53,6 року) з діагнозом рак молочної залози, яких поділили на 3 групи залежно від рецепторного профілю пухлини: ER+ PR+ (n=72), ER+ PR- (n=23) і ER- PR- (n=42). Середній вік хворих кожної з груп не відрізнявся. Суттєвих відмінностей у розмірах первинної пухлини, ступені її диференціації, 4-річній виживаності пацієнток у групах ER+ PR+ і ER+ PR- не виявлено. У групі ER+ PR- порівняно з ER+ PR+ відсоток ураження регіонарних лімфатичних вузлів дещо нижчий, рідше діагностується віддалене метастазування, безрецидивний період довший на 4 міс. Водно час у групі ER+ PR+ було виконано більше органозберігаючих операцій, ніж мастектомій, що можна пояснити меншим розміром пухлин. Після органозберігаючих оперативних втручань місцевих рецидивів виникло більше в групі ER+ PR-. У постменопаузальний період дорічна летальність та 4-річна виживаність практично однакові в групах ER+ PR+ і ER+ PR-. Отже, значення рецептора прогестерону як самостійного прогностичного і предиктивного фактора не встановлено