Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5971
Назва: Інтоксикації свинцемі його неорганічними сполуками
Автори: Ткачишин, В.С.
Ключові слова: свинець; неорганічні сполуки свинцю; хронічна інтоксикація; анемія; поліневропатія; енцефалопатія; свинцева коліка; антидоти
Дата публікації: 2021
Короткий огляд (реферат): Свинець належить до групи кров’яних отрут, що викликають порушення синтезу порфіринів і гему. У виробничих умовах можливий розвиток лише хронічних отруєнь свинцем. Свинець належить до отрут, які мають ефект матеріальної кумуляції. Період напіввиведення свинцю становить 20 ро-ків. Потрапляючи в організм, він депонується в багатьох органах у вигляді нерозчинного трьохосновного фосфату свинцю. Значна частина свинцю відкладається в трабекулах кісток. Під впливом провокуючих факторів може спостерігатись інтенсивне виділення свинцю з депо. В таких випадках кількість свинцю в циркулюючій крові різко збільшується й ремісія змінюється загостренням. Спостерігається хвилепо-дібний перебіг хронічної інтоксикації, викликаної свинцем. Свинець і його неорганічні сполуки належать до групи отрут, що справляють політропну дію на організм, уражаючи багато органів і систем. В першу чергу уражаються система крові (анемія зі специфічними характеристиками) та нервова система (по-ліневропатія та енцефалопатія). Уражається також низка інших органів і систем. Найбільш тяжким специфічним синдромом ураження шлунково-кишкового тракту є свинцева коліка. Внаслідок порушення синтезу порфіринів і гему в певних біологічних субстратах організму — в крові, еритроцитах та сечі — накопичуються не використані у синтезі гему речовини. Вони є маркерами хронічної інтоксикації, ви-кликаної свинцем, за наявності відповідної клінічної картини. Діагноз базується на даних професійного анамнезу, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, клініко-об’єктивної характеристики за-хворювання та результатах лабораторних методів обстеження. Основним є припинення контакту зі свинцем і виведення його з організму. Антидотами при отруєнні свинцем є комплексони: тетацин-каль-цій, пентацин, D-пеніциламін. У комплексі з технічними і санітарно-гігієнічними заходами щодо попе-редження хронічних інтоксикацій, викликаних свинцем, велике значення мають попередні та періодичні медичні огляди осіб, які контактують зі свинцем
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5971
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри внутрішньої медицини №4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1399-Article Text-557-1-10-20220110.pdfІнтоксикації свинцем і його неорганічними сполуками222,69 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.