Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19

Abstract

Вступ. Більшість госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, як в лікувальних закладах України так і інших країн, без підставно отримують антибактеріальні препарати, незважаючи на те, що вторинні бактеріальні інфекції у хворих з COVID-19 зустрічаються вкрай рідко, про що свідчать численні наукові дослідження (від 3 до 10% серед госпіталізованих хворих). Мета роботи. Провести ретроспективний аналіз частоти застосування та обґрунтування призначення антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 в двох лікувальних закладах міста Києва. Метеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження випадковим чином відібраних 240 медичних карт стаціонарного хворого (форма 003/о), госпіталізованих з діагнозом COVID-19 пацієнтів за період з вересня 2020 року по квітень 2021 року, які перебували на стаціонарному лікуванні в двох комунальних лікувальних закладах м. Києва. Результати та обговорення. Кількість пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати в КНП «КМКЛ №17» (антибактеріальні препарати призначали консілярно та виключно за наявності обґрунтованої підозри або підтвердження бактеріальної інфекції) становила 20 із 120 (16,7%), в той час як в порівнюваному закладі частота призначення антибактеріальних препаратів становила 117 пацієнтів із 120 проаналізованих випадків (97,5%). Середній термін перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні у двох порівнюваних закладах не мав статистично значимих відмінностей та становив у хворих КНП «КМКЛ №17» 11,2±6,0 діб, а у хворих контрольного закладу 12,3 ±4,6 діб (р>0,05). Показник летальності не відрізнявся між пацієнтами, які лікувались в обох лікувальних закладах. Висновки. Проаналізувавши отримані результати дослідження, можна дійти висновку, що рутинне призначення антибактеріальних препаратів без наявних показань не має переваги щодо покращення якості лікування хворих на COVID-19, не скорочує термін стаціонарного лікування та рівень летальності, не попереджує ризик виникнення вторинної бактеріальної інфекції у госпіталізованих пацієнтів, однак призводить до суттєвого зростання вартості лікування випадку захворювання та призводить до зростання резистентності госпітальних мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів.