Економічна доцільність Pre-emptive аналгезії у пацієнтів в торакальній хірургії

Abstract

Вступ. Онкологічні захворювання легень, на жаль, займають друге місце серед нових випадків онкологічних захворювань згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я станом на 2020 рік. Однією з головних причин розвитку раку легень є тютюнопаління. Понад 20 % дорослого населення є щоденними курцями, а тютюнова епідемія має тенденцію до постійного росту. Збільшення кількості пацієнтів, яким виконується торакотомія, сприяє постійному пошуку та вдосконаленню періопераційного анестезіологічного забезпечення. Мета роботи: порівняти різні методики періопераційного знеболення в торакальній хірургії та визначити найбільш ефективний та економічно обґрунтований метод. Матеріали та методи. Було проаналізовано 80 пацієнтів з онкологічним захворюванням легень, яким було проведено оперативне втручання відкритим доступом. Пацієнтів було рандомізовано на 4 групи. Група А: згідно концепції pre-emptive analgesia пацієнти отримували по 1000 мг парацетамолу в/в за 1 годину до розрізу, а також в/в введення декскетопрофену 50 мг, в післяопераційному періоді декскетопрофен та парацетамол вводились кожні 8 годин, + епідуральне знеболення: введення 40 мг 2 % розчину лідокаїну при встановленні катетера, в післяопераційному періоді – ропівакаїн 2 мг/мл (3-14 мл/год). Група В: епідуральне знеболення: введення 40 мг 2 % розчину лідокаїну при встановленні катетера, в післяопераційному – ропівакаїн 2 мг/мл (3-14мл/год). Група С: згідно концепції pre-emptive analgesia по 1000 мг парацетамолу в/в за 1 годину до розрізу, а також в/в введення декскетопрофену 50 мг, в післяопераційному періоді декскетопрофен та парацетамол вводились кожні 8 годин. Група D: Без pre-emptive analgesia та без епідурального знеболення, знеболення морфіном в/м за потреби. Ступінь виразності больового синдрому був оцінений за допомогою нумерологічної рейтингової шкали (НРШ) через 3, 6, 12, 24, 32 години. Результати та обговорення. Статистично значущих відмінностей не відмічено в підгрупах за віком, масою тіла, тривалістю оперативного втручання та крововтратою (p>0,05). У пацієнтів групи А було відмічено найнижчий рівень больового синдрому, лише один пацієнт потребував додаткового знеболення. Статистично значимих відмінностей у виразності больового синдрому між пацієнтами групи В та групи С на всіх етапах обстеження не було (p<0,05). Вигода в сумі 728 гривень переважає при використанні методу рre-emptive analgesia із застосуванням мультимодальної аналгезії, але без використання епідурального знеболення.