Вплив седації на гемодинамічний статус пацієнта в ранньому післяопераційному періоді після кардіохірургічного втручання із застосуванням штучного кровообігу. Порівняння пропофол-орієнтованої, дексмедетомідин-орієнтованої седації або їх комбінації

Abstract

Вступ: Седація пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії після кардіохірургічних оперативних втручань із використанням штучного кровообігу має елемент негативного впливу на гемодинамічний статус пацієнта. Вазоплегія, зумовлена застосуванням штучного кровообігу у поєднанні із використанням гіпнотиків, може призводити до великої кількості ускладнень та збільшити тривалість перебування пацієнта в умовах відділення інтенсивної терапії. Мета: порівняти вплив на гемодинамічний статус пацієнтів після кардіохірургічного втручання із використанням штучного кровообігу трьох препаратів для седації: пропофолу, дексмедетомідину та їх комбінації. Матеріали та методи: Було проведено рандомізоване контрольоване паралельне дослідження. В дослідження було включено 356 пацієнтів старших 18 років, яким проводилось кардіохірургічне оперативне лікування з використанням штучного кровообігу. Статистична обробка даних проводилась на базі програмного забезпечення Prism 9.0. Результати та обговорення: Частота виникнення гемодинамічних порушень, яка потребувала корекції в ранньому післяопераційному періоді норадреналіном в групі пропофолу (n = 95) склала 35.79 % (n = 34), в групі комбінації пропофолу та дексмедетомідину (n = 81) 12.35 % (n = 10), група седації дексметомідином (n = 16) 31.25 % ( n=5) (p = 0.0011). Висновки: Потреба в симптоматичній терапії в групі комбінації пропофолу та дексмедетомідину була меншою (p = 0.0011).