Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5766
Назва: Частота та наслідки формування лімфоцеле після розширеної лімфодисекції при виконанні відкритої позадулонної простатектомії
Інші назви: Frequency and consequences of lymphocele formation after extended lymphdissection in patients undergoing open retropubic prostatectomy
Автори: Головко, С. В.
Балабаник, В. Р.
Ключові слова: лімфоцеле, передміхурова залоза, радикальна простатектомія
Дата публікації: 2022
Видавництво: Здоров'я чоловіка
Короткий огляд (реферат): Відомо, що будь-яка операція може спричинити ризик розвитку пізнього післяопераційного ускладнення – лімфоцеле, яке може виникати приблизно від 2 тиж до 6 міс після хірургічної процедури. Мета дослідження: аналіз частоти формування лімфоцеле і його наслідків після відкритої позадулонної простатектомії (ВПП) та розширеної лімфодисекції (рЛД) у пацієнтів з локалізованим раком передміхурової залози (РПЗ). Матеріали та методи. У дослідження включено пацієнтів, яким було виконано ВПП та рЛД з терміном післяопераційного спостереження понад 6 міс. Усі операції проведені позадулонним екстраперитонеальним доступом одним хірургом. З метою профілактики тромбоемболічних ускладнень усі хворі отримували низькомолекулярні гепарини. У післяопераційний період пацієнтам проводили контрольне ультразвукове дослідження (УЗД), ретроспективно визначали частоту та наслідки виникнення лімфоцеле. Якщо УЗД було в нормі, то жодне візуалізаційне дослідження не проводили протягом наступних 6 міс. Результати. Проаналізовано результати лікування пацієнтів з локалізованим РПЗ. Середній термін спостереження становив 16,2 міс. Лімфоцеле розвинулось у 4% випадків та було симптоматичним у 1,5% чоловіків. У всіх хворих лімфоцеле було виявлено протягом 1 міс після операції. У 74% випадків лімфоцеле регресувало протягом 3 міс після операції за даними УЗД. За наявності лімфоцеле понад 3 міс у 64% пацієнтів розвивались симптоми, пов’язані з інфікуванням кістозного вогнища, що потребували адекватного дренування. У пацієнтів з цукровим діабетом відзначено більший ризик формування інфікованого лімфоцеле. Інші симптоми, що були пов’язаними з лімфоцеле, фіксували досить рідко. Порівняння передопераційних характеристик хворих з та без лімфоцеле не засвідчило достовірних прогностичних індикаторів можливого утворення лімфоцеле в ретроспективному аналізі представленої когорти чоловіків. Висновки. Ризик розвитку симптоматичного лімфоцеле після відкритої позадулонної простатектомії та розширеної лімфодисекції є достатньо рідкісним. Однак проведення ультразвукового дослідження протягом 3 міс після операції вважаємо доцільним. Рекомендуємо виконувати перкутанне дренування патологічної порожнини під ультразвуковим контролем у разі виявлення симптоматичного лімфоцеле, адже ця процедура є безпечною та ефективною.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5766
ISSN: 2307-5090
2412-5547
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри урології



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.