ОСОБЛИВОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ НА ФОНІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ ПІД ВПЛИВОМ ЦИЛОСТАЗОЛУ

Abstract

Метою роботи було вивчити особливості центральної та внутрішньосерцевої

гемодинаміки у хворих на генералізований атеросклероз (ГАС) та їх динаміку під впливом селек- тивного інгібітора фосфодіестерази 3 цилостазолу. Стан центральної гемодинаміки вивчали

у хворих трьох досліджуваних груп: 1 групу склали 48 пацієнтів з ГАС чоловічої статі, віком від

65 до 83 років з клінічними проявами ураження чотирьох судинних басейнів: коронарного, це- ребрального, мезентеріального і феморального; 2 групу склали 23 хворих на хронічний коронар- ний синдром (ХКС), постінфарктний кардіосклеpоз без супутньої судинної патології, чоловічої

статі, середній вік 68,5±6,5 років, з клінічними проявами атеросклеротичного ураження лише коронарного русла. Контрольну групу (КГ) склали 18 практично здорових осіб чоловічої статі, середній вік по групі склав 62,5±5,3 роки. Пацієнти 1 групи були рандомізовані на дві підгрупи. Пацієнти першої підгрупи (ГАС-Ц) додатково до базисної терапії отримувала цилостазол (Ц) в дозі 100 мг двічі на добу, пацієнти другої підгрупи - підгрупа порівняння (ГАС-П) – отримували лише базисну терапію. Стан центральної гемодинаміки оцінювали методом ехокардіографії в

М- та В-режимах. Біоелектричну активність міокарда оцінювали методом добового моніто- рування електрокардіограми.

Отримані данні засвідчили достовірно менші показники як інотропної, так і хронотроп- ної функції міокарда у хворих 1-ї групи порівняно з пацієнтами КГ (р<0,05), що проявилось

достовірно значно меншими показниками хвилинного об’єму кровообігу (р<0,01). Порівняння показників центральної гемодинаміки хворих 1-ї групи з аналогічними показниками хворих 2-ї

групи дозволило виявити достовірно менші значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), фрак- ції викиду лівого шлуночка (ФВ), швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (Vcf),

ударного (УО) та хвилинного (ХОК) об’ємів кровообігу у хворих 1-ї групи (р<0,05). Після дода- ванням цилостазолу (Ц) до комплексної стандартної фармакотерапії, спостерігали посилення

інотропної та хронотропної функції серця: ЧСС достовірно збільшилась на 9,1% (р<0,05), кін- цево-систолічний об’єм зменшився на 6,2%, фракція викиду зросла на 5,2% (р<0,01), хвилинний

об’єм кровотоку збільшився на 14,9% (р<0,01), а швидкість циркулярного скорочення волокон

міокарда, на 4,7% (р<0,05), порівняно з даними до лікування. Важливо, що приріст функціо- нальної активності міокарда (хронотропної та інотропної), під впливом Ц, був одночасно зі

зменшенням проявів ішемії міокарда. Кількість больових (БЕІМ) та безбольових епізодів ішемії міокарда (ББЕІМ) достовірно (р<0,05) зменшилась – відповідно на 24,0% та 20,6%. Таким чином, отримані нами дані показали що у хворих на генералізований атеросклероз з перенесеними інфарктом міокарда, ішемічним інсультом з синдромом переміжної кульгавості та стенозом мезентеріальних артерій, застосування інгібітора фосфодіестерази-3 Ц в складі

комплексної стандартної фармакотерапії призводить до позитивного інотропного та хро- нотропного ефектів та загалом до збільшення хвилинного об’єму кровообігу. Важливо те, що

збільшення функціональної активності міокарда у хворих на ГАС не збільшує прояви ішемії міокарда, а достовірно зменшує кількість БЕІМ та ББЕІМ (р<0,05).