Експериментальне обгрунтування застосування адреноблокаторів для лікування хворих на генералізований пародонтит

Abstract

Резюме. У розвитку захворювань пародонту велике значення має наявність психологічного стресу у хворих. Це слід ураховувати при комплексному лікуванні пацієнтів із захворюваннями пародонту. Для ефективного лікування захворювань пародонту в цих хворих необхідно експериментально обґрунтувати ефективність запропонованого комплексу адреноблокаторів. Мета дослідження: експериментально обґрунтувати ефективність запропонованого комплексу адреноблокаторів при лікуванні захворювань пародонту. Матеріал і методи дослідження. Для обґрунтування ефективності запропонованого комплексу адреноблокаторів при лікуванні захворювань пародонту було проведено експериментальне дослідження на тваринах. Адреналіновий стрес моделювали у щурів шляхом перорального застосування гелю з адреналіном у дозі 0,36 мг/кг протягом десяти днів. Лінкоміцин вводили з питною водою в дозі 60 мг/кг. Гель з адреноблокаторів (зоксон + ніцерголін і сібазон) вводили шляхом аплікації в дозі 0,6 мг/кг. У сироватці крові визначали концентрацію глюкози, тригліцеридів, загального холестерину та малонового діальдегіду (MDA), активність уреази, лізоциму, еластази та каталази. Гістологічні дослідження проводили з використанням гематоксиліну та еозину. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені експериментальні дослідження показали, що розвиток адреналінового стресу викликає у тварин підвищення рівня еластази, малонового діальдегіду. У той же час активність каталази та антиоксидантно-прооксидантний індекс ослаблюються. Гель-адреноблокатор знижує активність уреази та вмісту MDA, але підвищує активність каталази та антиоксидантно-прооксидативний індекс. Результати гістологічних досліджень показали пародонтопротекторну дію адреноблокаторів. Висновки. Пероральне застосування гелю з адреноблокаторами має антидисбіотичну дію більше, ніж квертулін, протизапальну й антиоксидантну дію, подібну до дії квертуліну після загального введення адреналіну та лінкоміцину. Таким чином, застосування гелю з адреноблокаторами має протизапальну дію, але більш ефективно нормалізує процеси перекисного окислення ліпідів. Экспериментальное обоснование применения адреноблокаторов для лечении больных генерализованным пародонтитом О.В. Кононова Резюме. В развитии заболеваний пародонта большое значение имеет наличие психологического стресса у больных. Это следует учитывать при комплексном лечении пациентов с заболеваниями пародонта. Для эффективного лечения заболеваний пародонта у этих больных необходимо экспериментально обосновать эффективность предложенного комплекса адреноблокаторов. Цель исследования: экспериментально обосновать эффективность предложенного комплекса адреноблокаторов для лечения заболеваний пародонта. Материал и методы исследования. Для обоснования эффективности предложенного комплекса адреноблокаторов для лечения заболеваний пародонта было проведено экспериментальное исследование на животных. Адреналиновый стресс моделировали у крыс путем перорального применения геля с адреналином в дозе 0,36 мг/кг в течение десяти дней. Линкомицин вводили с питьевой водой в дозе 60 мг/кг. Гель из адреноблокаторов (Зоксон + ницерголин и сибазон) вводили путем аппликации в дозе 0,6 мг/кг. В сыворотке крови определяли концентрацию глюкозы, триглицеридов, общего холестерина и малонового диальдегида (MDA), активность уреазы, лизоцима, эластазы и каталазы. Гистологические исследования проводили с использованием гематоксилина и эозина. Результаты исследования и их обсуждение. Проведенные экспериментальные исследования показали, что развитие адреналинового стресса вызывает у животных повышение уровня эластазы, малонового диальдегида. В то же время активность каталазы и антиоксидантно-прооксидантный индекс снижаются. Гель-адреноблокатор снижает активность уреазы и содержание MDA, но повышает активность каталазы и антиоксидантно-прооксидантный индекс. Результаты гистологических исследований показали пародонтопротекторное действие адреноблокаторов. Выводы. Пероральное применение геля с адреноблокаторами оказывает антидисбиотическое действие более сильное, чем квертулин, противовоспалительное и антиоксидантное действие, подобное действию квертулина после введения адреналина и линкомицина. Таким образом, применение геля с адреноблокаторами оказывает противовоспалительное действие и более эффективно нормализует процессы перекисного окисления липидов. ключевые слова: заболевания пародонта, адреналиновый стресс, адреноблокатор, воспаление, антиоксидант. Experimental substantiation of application of adrenoblocators for the treatment of patients with generalized parodontitis O. Kononova Abstract. In the development of periodontal diseases, the presence of psychological stress in patients is important. This should be taken into account in case of complex treatment of patients with periodontal diseases. To effectively treat periodontal diseases in these patients, it is necessary to experimentally substantiate the effectiveness of the proposed complex of adrenoblockers. Objective. Experimentally substantiate the effectiveness of the proposed complex of adrenoblockers for the treatment of periodontal diseases. Methods. To substantiate the effectiveness of the proposed complex of adrenoblockers for the treatment of periodontal diseases, an experimental study was conducted on animals. Adrenaline stress was made in rats by oral application of gel with adrenalin in dose 0,36 mg/kg during 10 days. Lincomycin was introduced with drinking water in dose 60 mg/kg. T he gel of adrenoblocators (zocson + nicergolin and sibason) was introduced by application in dose 0.6 mg/kg. Conents of glucose, triglycerides, total cholesterine and malonic dialdehide (MDA), the activities of urease, lysozyme, elastase and catalase were determined into serum. Histological researches were made with used hematoxilyn and eosin. Results. The conducted experimental studies have shown that the development of adrenalin stress causes in animals to increase the level of elastase, malonic dialdehyde. At the same time, the activity of catalase, antioxidant-prooxidative index decreases. The adrenoblocator gel reduced activity urease and content MDA, but raised activity catalase and antioxidant-prooxidative index. The results of histologic investigations showed periodontoprotective action of adrenoblockators. Conclusions. Oral application of gel with adrenoblocators made antidysbiotic action more then quertulyne, but yielded in antiinflammation and antioxidative actions to quertulyne after common introduce adrenaline and lincomycin. Thus, application of a gel with adrenoblockers produces an anti-inflammatory effect, but more definitely normalizes the processes of peroxidation of lipids. Key words: periodontal diseases, adrenaline stress, adrenoblocator, inflammation, antioxidant.