Причини виникнення рецидивів хірургічного лікування вродженої клишоногості у дітей

Abstract

Актуальність. Клишоногість є тяжкою деформацією стопи, що знаходиться на першому місці серед вроджених захворювань опорно-рухового апарату. Народжуваність дітей з вродженою клишоногістю становить 0,1-0,4% [Tracey H. Smythe, 2018; Вавілов М.А., 2015]. Починаючи з кінця 80-х років, коли у всьому світі широкого визнання набула методика І. Ponseti, основним є раннє консервативне лікування з використанням етапних гіпсових пов’язок. Ефективність даної методики досягає 93% і дозволяє значно зменшити кількість хірургічних втручань. Проте частота рецидивів у віддалені строки в різних дослідженнях складає від 6 до 45% [A. Besselaar et al., 2017, I. Ponseti, 2006]. У разі рецидивів та не ефективності консервативних методів лікування показане застосування хірургічного лікування з використанням різних підходів вибору об’єму втручання. Мета: ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування рецидивів вродженої клишоногості у дітей з використанням обраної нами тактики лікування. Матеріали та методи дослідження. За період з 2009 по 2017 роки ортопедо- травматологічному відділенні НДСЛ «Охматдит» хірургічне лікування проведене 34 дітям (53 стопи) з діагнозом рецидиву вродженої клишоногості. В ході дослідження враховувались вік, стать, тип деформації, об’єм оперативного втручання, найближчі результати оперативного лікування (до 1 року). З них 20 хлопчиків (31 стопа) та 14 дівчаток (22 стопи). В тому числі у 25 пацієнтів (41 стоп) операція була першою та у 9 дітей (12 стоп) виконувалось повторне хірургічне лікування. Середній вік пацієнтів склав 4,5 роки. Результати. Найближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання показали, що добрі результати були у 27 пацієнтів (79,4%), задовільні у 5 (14,7%) та незадовільні у 2 (5,9%). У 1 (2,9%) пацієнта спостерігались елементи надмірної корекції деформації, що проявлялось пронацією стопи з вальгусною деформацією п’яти. Кількість рецидивів, що проявлялися появою одного з елементів деформації склала 3 (8,8%) випадки. Основними причинами їх виникнення було не дотримання рекомендацій на етапах реабілітації та післяопераційні ускладнення. Висновки. Найближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання свідчать про правильність обраного нами підходу хірургічної реконструкції стопи при рецидивах вродженої клишоногості у дітей.