Фактори підвищення внутрішньочеревного тиску у хворих з ускладненим перебігом гострого панкреатиту

Abstract

Актуальність. Частота розвитку внутрішньочеревної гіпертензії у хворих з ускладненим перебігом гострого панкреатиту становить 60-70 % та веде до збільшення рівня летальності до 62 %. Гострі перипанкреатичні скупчення рідини, що зустрічаються у 65,2-88,9 % пацієнтів з середнім та тяжким перебігом гострого панкреатиту в ранньому періоді захворювання, є однією з причин підвищення внутрішньочеревного тиску. Ціль: оцінити вплив гострих перипанкреатичних скупчень рідини на внутрішньочеревний тиск та ефективність парацен- тезу з дренуванням черевної порожнини, як методу лікування внутрішньочеревної гіпертензії у хворих з ускладненим перебігом гострого панкреатиту в ранньому періоді захворювання. Матеріали та методи. У дослідження були включені 60 пацієнтів з ускладненим перебігом гострого панкреатиту, які були розділені в залежності від особливостей обраної лікувальної тактики на дві групи: основана група (додатково виконувався парацентез, дренування черевної порожнини) – 30 пацієнтів, група порівняння (застосовувалась консервативна терапія) – 30 пацієнтів. В досліджуваних групах порівнювали показники внутрішньочеревного тиску та виконували порівняльний аналіз залежності його змін від кількості видаленого ексудату з черевної порожнини. Результати. При застосуванні парацентезу та дренування черевної порожнини в ранньому періоді у хворих з ускладненим перебігом гострого панкреатиту отримано достовірну різницю між показниками внутрішньочеревного тиску в досліджуваних групах через одну добу (8,7±1,5 проти 14,7±3,3 мм рт.ст., p<0,0001) та через 7 діб (10,5±1,3 проти 12,7±2,5 мм рт.ст., p=0,0001). У пацієнтів основної групи спостерігалось зниження внутрішньочеревного тиску в першу добу після виконання парацентезу з наступним його підвищенням через три доби та стабілізацією через 6 діб, а також виявлена середня негативна кореляція між кількістю ексудату, що був видалений з черевної порожнини, та змінами внутрішньочеревного тиску з коефіцієнтом Пірсона r = - 0,4418. Висновки. Застосування парацентезу, дренування черевної порожнини у хворих з ускладненим перебігом гострого панкреатиту в ранньому періоді захворювання можна розглядати як безпечний та ефективний метод лікування внутрішньочеревної гіпертензії у даної категорії пацієнтів.