Ішемічна хвороба серця і вагітність: як зробити це поєднання безпечним

Abstract

Упродовж останніх років серед жінок дітородного віку зросла кількість осіб із клінічними виявами ішемічної хвороби серця (ІХС). За останні десятиріччя поширеність інфаркту міокарда (ІМ) у вагітних збільшилася в п’ять разів, так само як і вік жінок, які народжують уперше. Тому перед лікарями-кардіологами постають питання про стратифікацію ризику роз витку ІМ під час вагітності, визначення протипоказань до вагітності в жінок із доведеною ІХС, перенесеним у минулому ІМ, ведення ІМ у вагітних, безпеку застосування кардіологічних препаратів. За шкалою, запропонованою ВООЗ, що охо плює оцінку ризику при різноманітних за етіологією кардіологічних захворюваннях, вагітні після перенесеного ІМ з помір ною дисфункцією лівого шлуночка мають ІІ — ІІІ ступені ризику. До чинників ризику розвитку ІМ у вагітних, як і в осіб загальної популяції, належать куріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, вік більше 35 років. Такі ускладнення вагітності, як прееклампсія, тромбофілія, а також післяпологова інфекція та масивна кровотеча при пологах, сприяють виникненню ІМ у ранній післяпологовий період і збільшують ризик настання ІМ, інсульту і тромбоемболій у наступні 5 — 15 років. На відміну від загальної популяції, найчастішою причиною ІМ у вагітних стає спонтанне розшарування коро нарної артерії (СРКА), що, за даними різних авторів, становить 16 — 43 %. Розвиток СРКА пов’язаний з гормональними змінами під час вагітності, особливо з гіперпродукцією прогестерону, що веде до зниження синтезу колагену й мукополіса харидів та стоншення стінки артерії. З метою реваскуляризації перевагу віддають первинним перкутанним коронарним втручанням, оскільки тромболітична терапія значно збільшує ризик підплацентарної кровотечі. Проте при СРКА існує небезпека збільшення дисекції під час коронаровентрикулографії. Безпечні препарати для вагітних з ІМ — гепарин та аце тилсаліцилова кислота. Нові антитромбоцитарні препарати (клопідогрель) доцільно застосовувати за суворими показан нями, наприклад, після стентування. Нітрати мають високий клас безпечності у вагітних, а також тривалий досвід викорис тання, проте слід уникати гіпотензії, що може призвести до гіпоксії плода. У вагітних з ІМ рекомендовано застосування деяких β-адреноблокаторів, зокрема лабеталолу. Статини належать до заборонених для вагітних препаратів, з ліпідознижу вальною метою застосовують секвестранти жовчних кислот