Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4322
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТарасенко, О. М.-
dc.date.accessioned2022-09-06T09:55:42Z-
dc.date.available2022-09-06T09:55:42Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4322-
dc.description.abstract. Незважаючи на сучасний розвиток медичних технологій та прогрес фармацевтичної галузі, питання ефективного лікування та попередження ускладнень подагри лишаються досить актуальними. Так, за останні 20 років захворюваність на подагру в світі зросла більш ніж в 2 рази [29]. Згідно сучасних даних, в світі на подагру хворіють до 1-4% населення, а гіперурикемію виявляють у 4-20% [19, 75]. В Україні розповсюдженість подагричного артриту складає 5-28 випадків на 1000 чоловіків та 1-6 випадків на 1000 жінок, а поширеність гіперурикемії в популяції становить 15-20% [10, 11]. В основі патогенезу подагри лежить порушення пуринового метаболізму, що обумовлює збільшення кількості сечової кислоти (СК) в крові. Інтестинальний шлях виведення уратів складає до 25-30 % від загальної добової екскреції [27, 96, 147, 172]. Таким чином, вивчення даного механізму екскреції СК та шляхів впливу на його обсяг і ефективність дозволить розширити спектр можливостей уратзнижувальної терапії та, відповідно, позитивно вплинути на результати лікування первинної подагри.uk_UA
dc.subjectподагра, хронічний подагричний артрит, кишкова мікробіота, дисбіотичні зміни кишківника, сечова кислота, С-реактивний білок, цитокіновий профіль, синбіотик.uk_UA
dc.titleОсобливості клінічного перебігу та лікування подагри залежно від стану мікробіоценозу кишківникаuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Дисертації 2021 року

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Тарасенко О. М..pdf1,81 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.