Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Abstract

Мета роботи — визначити відмінності структурно-функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково-артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік — (67,3 ± 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ ІІа або ІІб стадії, ІІ — ІІІ функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) ≥ 50 % і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких розділили на дві групи залежно від статі, кожну групу розділили на дві підгрупи залежно від віку (≥ 65 років та < 65 років). Усім пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), трансторакальну ехокардіографію, аппланаційну тонометрію, тест з 6-хвилинною ходьбою. Проаналізовано частоту коморбідних станів, некардіальних і кардіальних. Результати та обговорення. При аналізі частоти кардіальних коморбідностей виявлено однакову частоту перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) і зокрема Q-ІМ у чоловіків старшого і молодшого віку, так само, як і у жінок (p < 0,05), при меншій частоті ІМ в анамнезі у жінок, ніж чоловіків у кожній віковій групі (p < 0,05). Дистанція 6-хвилинної ходьби була меншою в старших вікових групах та у жінок меншою, ніж у чоловіків, незалежно від віку (p < 0,05). Вищий рівень NT-proBNP асоціювався із старшим віком та жіночою статтю (p < 0,05). У молодших жінок відзначено меншу частоту ожиріння, ніж у чоловіків (p < 0,05), а у старших жінок — більшу (p < 0,05) за однакової частоти цукрового діабету в усіх 4 групах (р > 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих — більшою, при чому в жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (p < 0,05 — 0,01) з відповідно більшою частотою хронічних захворювань нирок (p < 0,05). Виразність гіпертрофії ЛШ за середньою величиною індексу маси міокарда ЛШ була більшою в похилому віці, у жінок обох вікових груп — меншою, ніж у чоловіків (на 13,2 і 12,7 % відповідно, p < 0,05), та асоціювалась з віковим погіршенням діастолічної функції у жінок — зменшення середнього е′ і DT (відповідно на 3,4 і 5,1 %, p < 0,05) і збільшення діастолічного еластансу (на 4,1 %, p < 0,05 порівняно з пацієнтками віком < 65 років). Вищі значення діастолічного еластансу і індексу об’єму лівого передсердя (на 4,2 і 10,0 %, p < 0,05) і менший середній рівень DT (на 11,7 %, p < 0,05) у цих хворих підтверджував виразнішу діастолічну дисфункцію. Більшим був систолічний тиск у легеневій артерії у жінок, ніж чоловіків, як у віці < 65 років (на 20,5 %, p < 0,01), так і ≥ 65 років (на 19,6 %, p < 0,01). Індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ збільшувався з віком лише у жінок (на 10,3 %, p < 0,05) і в обох вікових групах у них був меншим, ніж у чоловіків (на 18,7 і на 6,5 % відповідно, p < 0,05). Це могло бути пов’язане з більшою виразністю діастолічної дисфункції у жінок переважно молодшого віку, про що могла свідчити менша величина у них ударного індексу (на 14,1 %, p < 0,05). Певну роль могла відіграти менша частота серед жінок випадків перенесеного ІМ. Остання асоціювалась із більшою ФВ у жінок молодшого віку порівняно з чоловіками (на 4,9 %, p < 0,05). За відсутності відмінностей за брахіальним і центральним систолічним артеріальним тиском між усіма групами, резистивне навантаження на ЛШ за середнім брахіальним систолічним артеріальним тиском, системним судинним опором і Еа у жінок було вищим, ніж у чоловіків, як у молодому віці (114,1 ± 9, 1 і 94,7 ± 9,4; 1,8 ± 0,2 і 1,5 ± 0,4; 2,48 ± 0,91 і 1,97 ± 0,38 відповідно, p < 0,05 — 0, 01), так і в старшому (106,2 ± 7,7 і 98,6 ± 10,9; 2,2 ± 0,5 і 1,6 ± 0,4; 2,14 ± 0,23 і 1,97 ± 0,39 відповідно, p < 0,05 — 0,01), без істотних вікових відмінностей для обох статей за середнім брахіальним артеріальним тиском і Еа (р > 0,05). При оцінці пульсового навантаження виявлено підвищення індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв і швидкості пульсової хвилі у старших жінок порівняно зі старшими чоловіками (24,9 ± 4,3 і 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 і 12,4 ± 1,9 відповідно p < 0,05). Висновки. Серед пацієнтів з АГ і верифікованою СН зі збереженою ФВ молодшого віку у жінок порівняно з чоловіками відзначено більшу виразність діастолічної дисфункції за величиною діастолічного еластансу, індексу об’єму лівого передсердя, DT, з підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії і рівня NT-proBNP за однакової частоти фібриляції передсердь і величини індексу маси тіла. При більшому резистивному навантаженні на ЛШ за величиною системного судинного опору та Еа хворі на АГ із СН зі збереженою ФВ жінки із порівнянним у чоловіків центральним систолічним артеріальним тиском незалежно від віку мали більше пульсове навантаження (за збільшенням індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, і швидкості пульсової хвилі). Возрастные и гендерные различия фенотипа сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса левого желудочка у пациентов с артериальной гипертензией Е. Н. Амосова, Е. И. Черняева, Ю. В. Руденко, Г. В. Мостбауер, Е. П. Лазарева Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев Цель работы — определить различия в структурно-функциональном состоянии сердца, артериальной жесткости, резистивной и пульсовой нагрузке и желудочково-артериальном сочетании у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и подтвержденной сердечной недостаточностью (СН) с сохраненной фракцией выброса (ФВ) в зависимости от возраста и пола. Материалы и методы. В исследование было включено 115 пациентов (62 (53,9 %) мужчины и 53 (46,1 %) женщины, средний возраст — (67,3 ± 9,7) года) с диагнозом СН с сохраненной ФВ ІІА или ІІБ стадии, II — III функционального класса по NYHA, с ФВ левого желудочка (ЛЖ) ≥ 50 % и признаками диастолической дисфункции ЛЖ по данным трансторакальной эхокардиографии, которых распределили на две группы по гендерному признаку и на две группы по возрасту (≥ 65 лет и < 65 лет). Всем пациентам провели общеклиническое обследование, определение уровня N-терминального фрагмента мозгового натрийуретического пептида (NT-proBNP), трансторакальную эхокардиографию, аппланационную тонометрию, тест с 6-минутной ходьбой. Проанализировали частоту коморбидных состояний (некардиальных и кардиальных). Результаты и обсуждение. При анализе частоты кардиальных коморбидностей выявили одинаковую частоту перенесенного инфаркта миокарда (ИМ) и в частности Q-ИМ у мужчин старшего и младшего возраста, так же, как и у женщин (p < 0,05), при меньшей частоте ИМ в анамнезе у женщин, чем у мужчин в каждой возрастной группе (p < 0,05 — 0,01). Дистанция 6-минутной ходьбы была меньше в старших возрастных группах и у женщин меньше, чем у мужчин независимо от возраста (p < 0,05). Более высокий уровень NT-proBNP ассоциировался со старшим возрастом и женским полом (p < 0,05). У молодых женщин отмечена меньшая частота ожирения, чем у мужчин (p < 0,05), а у старших женщин — большая (p < 0,05) при одинаковой частоте сахарного диабета во всех 4 группах (р > 0,05). Скорость клубочковой фильтрации была ниже у пожилых лиц, а частота анемии в этих группах больных — больше, причем у женщин обеих возрастных групп — меньше, чем у мужчин (p < 0,05 — 0,01) с соответственно большей частотой хронических заболеваний почек (p < 0,0 — 0,01). Выраженность гипертрофии ЛЖ по средней величине индекса массы миокарда ЛЖ была больше в преклонном возрасте, у женщин обеих возрастных групп — меньше, чем у мужчин (на 13,2 и 12,7 % соответственно, p < 0,05), и ассоциировалась с возрастным ухудшением диастолической функции у женщин — уменьшение среднего е′ и DT (соответственно на 3,4 и 5,1 %, p < 0,05) и увеличение диастолического эластанса (на 4,1 %, p < 0,05 по сравнению с пациентками в возрасте < 65 лет). Высокие значения диастолического эластанса и индекса объема левого предсердия (на 4,2 и 10,0 %, p < 0,05) и меньший средний уровень DT (на 11,7 %, p < 0,05) у этих больных подтверждали более выраженную диастолическую дисфункцию. Большим было систолическое давление в легочной артерий у женщин, чем мужчин, как в возрасте < 65 лет (на 20,5 %, p < 0,01), так и ≥ 65 лет (на 19,6 %, p < 0,01). Индекс конечнодиастолического объема ЛЖ увеличивался с возрастом только у женщин (на 10,3 %, p < 0,05) и в обеих возрастных группах у них был меньше, чем у мужчин (на 18,7 и на 6,5 % соответственно, p < 0,05). Это могло быть связано с большей выраженностью диастолической дисфункции у женщин преимущественно молодого возраста, о чем могла свидетельствовать меньшая величина у них ударного индекса (на 14,1 %, p < 0,05). Определенную роль могла сыграть меньшая частота среди женщин случаев перенесенного ИМ. Последняя ассоциировалась с большей ФВ у женщин младшего возраста по сравнению с мужчинами (на 4,9 %, p < 0,05). При отсутствии различий по брахиальному и центральному систолическому артериальному давлению между всеми группами, резистивная нагрузка на ЛЖ по среднему брахиальному систолическому артериальному давлению, системному сосудистому сопротивлению и Еа у женщин была выше, чем у мужчин, как в молодом возрасте (114,1 ± 9,1 и 94,7 ± 9,4; 1,8 ± 0,2 и 1,5 ± 0,4; 2,48 ± 0,91 и 1,97 ± 0,38 соответственно, p < 0,05), так и в старшем (106,2 ± 7,7 и 98,6 ± 10,9; 2,2 ± 0,5 и 1,6 ± 0,4; 2,14 ± 0,23 и 1,97 ± 0,39 соответственно, p < 0,05), без существенных возрастных различий для обоих полов по среднему брахиальному артериальному давлению и Еа (р > 0,05). При оценке пульсовой нагрузки выявлено повышение индекса аугментации, стандартизированного до частоты сердечных сокращений 75 за 1 мин и скорости пульсовой волны у старших женщин, по сравнению со старшими мужчинами (24,9 ± 4,3 и 22,4 ± 5,7; 13,04 ± 1,4 и 12,4 ± 1,9 соответственно p < 0,05). Выводы. Среди пациентов с АГ и верифицированной СН с сохраненной ФВ младшего возраста у женщин по сравнению с мужчинами отмечена большая выраженность диастолической дисфункции по величине диастолического эластанса, индекса объема левого предсердия, DT, с повышением систолического давления в легочной артерий и уровня NT-proBNP при одинаковой частоте фибрилляции предсердий и величине индекса массы тела. При большей резистивной нагрузке на ЛЖ по величине системного сосудистого сопротивления и Еа больные с АГ с СН с сохраненной ФВ женщины с сопоставимым у мужчин центральным систолическим артериальным давлением независимо от возраста имели большую пульсовую нагрузку (по возрастанию индекса аугментации, стандартизированного до частоты сердечных сокращений 75 за 1 мин и скорости пульсовой волны). Age and gender differences in phenotype of heart failure with preserved left ventricular ejection fraction in patients with arterial hypertension K. M. Amosova, K. I. Cherniaieva, Yu. V. Rudenko, G. V. Mostbauer, K. P. Lazareva 1O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv The aim — to determine differences in the structure and function of the heart, arterial stiffness, resistive and pulsative loads and ventricular-arterial connection in patients with arterial hypertension, confirmed heart failure (HF) and preserved ejection fraction, depending on age and gender. Materials and methods. The study included 115 patients (62 (53.9 %) men and 53 (46.1 %) women, average age — 67.3 ± 9.7 years) with a diagnosis of HF with preserved EF of IIA or IIB stage, II — III functional class according to NYHA, left ventricular (LV) ejection fraction (EF) ≥ 50 % and signs of LV diastolic dysfunction according to transthoracic echocardiography, who were divided into two groups by gender and two groups by age (≥ 65 years and < 65 years). All patients underwent general clinical examination, determination of the level of N-terminal fragment of brain natriuretic peptide (NT-proBNP), transthoracic echocardiography, applanation tonometry, test with 6-minute walk. The frequency of comorbid conditions (non-cardiac and cardiac) was analyzed. Results and discussion. When analyzing the frequency of cardiac comorbidity, we detected the same frequency of myocardial infarction (MI) and, in particular, Q-MI in older and younger men, as well as in women (p < 0.05), with a lower incidence of MI in the anamnesis in women than in men in each age group (p < 0.05 — 0.01). The distance of the 6-minute walk was smaller in the older age groups and in women than in men regardless of age (p < 0.05). A higher NT-proBNP level was associated with older age and female gender (p < 0.05). Young women had a lower (p < 0.05) and older women had a higher (p < 0.05) incidence of obesity than men with the same frequency of diabetes in all 4 groups (p > 0.05). The glomerular filtration rate was lower in the elderly, and the frequency of anemia in these groups of patients was higher. In women of both age groups it was lower than in men (p < 0.05—0.01) with a correspondingly higher incidence of chronic kidney disease (p < 0.0—0.01). The expressiveness of LV hypertrophy in the mean value of the myocardial mass index of the LV was greater in old age, in women of both age groups it was less pronounced than in men (by 13.2 and 12.7 %, respectively, p < 0.05), and was associated with age deterioration of the diastolic function in women — a decrease in the mean e′ and DT (by 3.4 and 5.1 %, respectively, p < 0.05) and an increase in diastolic elastance (by 4.1 %, p < 0.05 compared with patients aged < 65 years). High values of diastolic elastance and left atrial volume index (by 4.2 and 10.0 %, p < 0.05) and a lower average level of DT (by 11.7 %, p < 0.05) in these patients confirmed a more pronounced diastolic dysfunction. The systolic pressure in the pulmonary artery was greater in women than in men, both at age < 65 years (by 20.5 %, p < 0.01) and ≥ 65 years (by 19.6 %, p < 0.01). The end-diastolic LV volume index increased with age only in women (by 10.3 %, p < 0.05) and in both age groups it was smaller than in men (by 18.7 and 6.5 %, respectively, p < 0.05). This could be due to the greater severity of diastolic dysfunction in women, mostly young, as evidenced by their lower impact index (by 14.1 %, p < 0.05). A lesser frequency among women of cases of myocardial infarction could play a certain role. It was associated with greater EF in younger women compared with men (by 4.9 %, p < 0.05). In the absence of differences in brachial and central systolic blood pressure between all groups, the resistive load on the LV according to the mean brachial systolic blood pressure, systemic vascular resistance and Ea in women was higher than in men both at a young age (114.1 ± 9.1 and 94.7 ± 9.4; 1.8 ± 0.2 and 1.5 ± 0.4; 2.48 ± 0.91 and 1.97 ± 0.38, respectively, p < 0.05), and at an older age (106.2 ± 7.7 and 98.6 ± 10.9; 2.2 ± 0.5 and 1.6 ± 0.4; 2.14 ± 0.23 and 1.97 ± 0.39, respectively, p < 0.05), without significant age differences in mean brachial arterial pressure and Ea (p > 0.05) for both sexes. When assessing the pulse load, an increase in the augmentation index was detected, standardized to a heart rate of 75 per 1 min and a pulse wave velocity in older women, compared with older men (24.9 ± 4.3 and 22.4 ± 5.7; 13.04 ± 1.4 and 12.4 ± 1.9, respectively (p < 0.05). Conclusions. Among patients with hypertension and verified HF with preserved EF, in younger women compared with men there was a greater degree of diastolic dysfunction in terms of diastolic elastance, left atrial volume index, DT, an increase in systolic pressure in the pulmonary artery and NT-proBNP level at the same frequency atrial fibrillation and body mass index. With a greater resistive load on the LV in terms of systemic vascular resistance and Ea, women patients with hypertension and heart failure with preserved EF had a higher pulse load (according to ascending augmentation index standardized to heart rate of 75 per 1 min and pulse wave velocity) than men with comparable central systolic blood pressure, regardless of age.