Етико-правові аспекти надання стоматологічної допомоги людям, які живуть з ВІЛ (відповіді на актуальні питання). Частина 2

Abstract

Мета: Вивчити та систематизувати літературні джерела, зокрема нормативні документи та нормативні правові акти, що регламентують протидію поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, обов’язкове страхування медичних працівників на випадок інфікування ВІЛ та порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків. Методи: Аналіз основних нормативно-правових актів: Закони України № 155/98-ВР (від 03.03.1998), № 1972-XII (від 12.12.1991, редакція від 05.12.2012); Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.1998 № 1642 редакція від 21.07.2015; Накази МОЗ України № 955 (від 05.11.2013), № 148 (від 17.03.2015), № 410 (від 22.05.2013); Інструкція МОЗ України від 25.05.2000 №120, в редакції від 30.04.2015. Результати: Керівники закладів охорони здоров’я, працівники яких контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, мають забезпечувати персонал сучасними ефективними засобами індивідуального захисту. Медичні працівники під час виконання своїх професійних обов’язків зобов’язані використовувати всі засоби індивідуального захисту. На випадок аварії персонал має дотримуватися Порядку проведення екстреної постконтактної профілактики, що включає Порядок надання першої допомоги. Керівник закладу охорони здоров’я наказом призначає відповідальну особу, яка зобов’язана негайно приймати рішення про необхідність проведення екстреної постконтактної профілактики. Потребує роз’яснення пункт Порядку надання першої допомоги при укусі з порушенням цілісності шкіри щодо використання дезінфікуючих засобів, зокрема 3% перекису водню та 20% розчину хлоргексидину біглюконату. Висновки: Профілактика ВІЛ-інфікування медичних працівників на робочому місці в закладах охорони здоров’я всіх форм власності забезпечується злагодженою співпрацею керівництва та власне працівників ЗОЗ (дотримання правил безпеки, використання індивідуальних засобів захисту). Кількість індивідуальних засобів захисту медичного персоналу (що контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами) доцільно розраховувати відповідно до кількості пацієнтів, яким надає допомогу медична установа. Зараження ВІЛ медичних працівників при виконанні ними професійних обов’язків належить до професійних захворювань і передбачає соціальний захист у порядку, встановленому законодавством України. Ключові слова: стоматологічна допомога, ВІЛ, СНІД, особи, які живуть з ВІЛ, дігностика на ВІЛ, протидія ВІЛ, екстрена постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції.