Діагностика та ортопедичні методи лікування дефектів коронкової частини зубів у дітей

Abstract

Високий рівень розповсюдженості карієсу зубів та його ускладнень, збільшення випадків травматичних пошкоджень зубів та вроджених аномалій структури твердих тканин зубів, а також необхідність частої заміни пломб у дітей створюють несприятливі умови для формування повноцінного жувального апарату. Вітчизняні та зарубіжні фахівці відмічають значне зростання частоти дефектів зубів та зубних рядів серед дитячого населення – до 23% (.В.Радлінський, 1990; Т.В.Шарова, 1991; С.І.Дорошенко, 1991; С.І.Тріль, 1992; А.Турська, 1994;Виноградова Т.Ф.1996. Деньга О.В.2003; Хоменко Л.О.2001; Є.В.Удовицька, 1999 та ін.), а також зубо-щелепно-лицевих аномалій та деформацій – до 69% (С.І.Дорошенко, 1991; Н.В.Ращенко, 1994; П.С.Фліс, 1995; В.М.Косенко, 1997; Л.Ф.Каськова, 2000; В.А.Лабунець, Т.В.Дієва, 2000 та ін.). Клініцистами запропоновані різноманітні конструкції зубних протезів для дітей, детально описані методики їх виготовлення (Т.В.Шарова, Г.І.Рогожніков, 1991; С.І.Тріль, 1992;Huber C.T.1997.Wolcott James2002). Проте багато питань в зубному протезуванні дітей ще досі залишаються маловивченими, а саме: відсутня класифікація дефектів зубів у дітей, що ускладнює проведення диференційної діагностики; неконкретизовані показання до вибору конструкції протезу в залежності від віку дитини та ступеня руйнування коронкової частини зуба; відсутні об’єктивні діагностичні критерії оцінки функціонального стану періодонту зубів у дітей для визначення виду конструкції зубного протезу. Потребують подальшої розробки функціональні методи дослідження, і зокрема статичне навантаження тканин періодонту зубів до вертикального навантаження у нормі та при наявності дефекту коронкової частини зуба. Існують розбіжності щодо використання певних конструкцій протезів при вродженій патології твердих тканин зубів. Все вищезазначене обумовлює актуальність даного дослідження.