Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4012
Назва: | Стан гігієни порожнини рота у дітей з порушеннями формування зубів, постраждалих внаслідок аварії на чаес |
Автори: | Любарець, С. Ф. Камінський, О. В. Любарець, Т. Ф. Афанасьєв, Д. Є. Шаповалова, Г. І. Савичук, О. В. |
Ключові слова: | діти, порушення формування зубів, системна гіпоплазія емалі, молярно&різцева гіпоміне& ралізація емалі, гігієнічні індекси, іонізуюче випромінювання, аварія на ЧАЕС. |
Дата публікації: | 2020 |
Короткий огляд (реферат): | Мета: визначити показники стану гігієни порожнини рота у дітей з порушеннями формування зубів, які є меш& канцями радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територій, для підвищення ефек& тивності профілактики ускладнень, зокрема карієсу зубів. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – 1470 дітей віком 6–14 років з порушеннями формування зубів (ПФЗ), обстежених протягом 2012–2016 рр. З них – 528 мешканців III та IV зон, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, із щільністю контамінації 137Cs в межах від 1 дo 15 Кі/км2, для яких ефективна доза не переви& щувала 1 мЗв/рік. Клінічні методи дослідження включали визначення гігієнічних індексів Green&Vermillion та Silness&Loe. Результати. Найгірші показники стану гігієни порожнини рота встановлено серед дітей з ПФЗ, хронічними зах& ворюваннями органів і систем у стадії компенсації та обтяженим радіаційним анамнезом (значення індексів Green&Vermillion та Silness&Loe – 1,7 ± 0,51 та 1,65 ± 0,46 відповідно). Висновки. 1. У дітей з ПФЗ віком 6–14 років – мешканців радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС, визначено суттєве погіршення стану гігієни порожнини рота, підтверджене найбільш високими зна& ченнями показників індексів Green&Vermillion (1,7 ± 0,51; р < 0,001 – критерій «незадовільна гігієна порожни& ни рота») та Silness&Loe (1,65±0,46; р < 0,001 – критерій «погана гігієна порожнини рота»), що може бути обу& мовлено дією комплексу негативних чинників, у тому числі – впливом малих доз іонізуючого випромінювання та особливостями соціального статусу. 2. Результати анкетування обстежених дитячих контингентів як з ПФЗ, так і без вад твердих тканин зубів, неза& лежно від територій проживання, свідчать про недостатній рівень знань та вмінь щодо гігієнічного догляду за порожниною рота. 3. Розробка комплексу заходів щодо профілактики ускладнень ПФЗ у дітей повинна проводитись з урахуванням стану гігієни порожнини рота, рівня знань та вмінь щодо догляду за ним і включати застосування засобів гігієни (зубних паст, ополіскувачів протикаріозної дії). |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/4012 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
NCRM_2020_Paper_29.pdf | 214,38 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.