Фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів ротової рідини у дітей з гострими формами лейкемії

Abstract

Актуальність. При гострих лейкеміях міняється фагоцитарна активність лейкоцитів. Але ступінь і деталі цих змін ще залишаються вивченими недостатньо. Ціль: оцінити стан фагоцитарної активності фагоцитуючих клітин (нейтрофілів та макрофагів) за показниками фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа та кисень-залежного фагоцитозу у дітей з гострими формами лейкемії. Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей, віком від 6 до 16 років, з різними формами лейкемії, які знаходились на різних етапах лікування основного захворювання. Діти були розподілені на 2 групи залежно від форми лейкемії: I група – 19 дітей з гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ), із них 9 – на етапі першого гострого періоду, 4 – на етапі клінічної ремісії, 6 – на етапі рецидиву; II група – 16 дітей, з гострою мієлобластною лейкемією (ГМЛ), із них 7 – на етапі першого гострого періоду, 4 – в періоді клінічної ремісії, 5 – на етапі рецидиву. Контроль – 15 практично здорових дітей. У слині визначали фагоцитарну активність гранулоцитів: фагоцитарне число (ФЧ) – відсоток фагоцитуючих нейтрофілів; фагоцитарний індекс (ФІ) – кількість (в умовних одиницях) фагоцитованих мікроорганізмів одним нейтрофілом; кисень-залежний фагоцитоз за тестом НСТ (нітросиній тетразолій) – відсоток від максимальної активності нейтрофілів. Результати. ФЧ в контрольній групі – 70,0±5,1%. У дітей з ГЛЛ на етапі лікування першого гострого періоду ФЧ – 85,7±5,8%, на етапі ремісії – 73,8 ±6,1%, в період рецидиву – 88,3%±4,8. У дітей з ГМЛ на етапі лікування першого гострого періоду ФЧ – 87,2±6,0%, на етапі ремісії – 72,6±5,9 %, на етапі рецидиву – 89,1±5,1 %. ФІ в контрольній групі – 3,9±0,6 у.о. У дітей з ГЛЛ на етапі лікування першого гострого періоду ФІ – 21,1±0,7 у.о., на етапі рецидиву – 25,3±0,4 у.о. У дітей з ГМЛ на етапі лікування першого гострого періоду ФІ – 16,1±0,5 у.о., в період ремісії – 10,1±0,4 у.о., в період рецидиву – 18,5±0,2 у.о. Показник кисень-залежної активності клітини, за НСТ-тестом, у практично здорових дітей 17,6±1,23 %. У дітей з ГЛЛ на етапі лікування першого гострого періоду відсоток активності клітини – 40,4±1,86 %, на етапі рецидиву – 46,4±2,0) %, у період ремісії – 23,7±1,56 %. У дітей з ГМЛ на етапі лікування першого гострого періоду – 41,6±1,34 %, в період рецидиву – 48,5±1,05 %, на етапі ремісії – 27,9±1,86 %. Висновок. Виявлена залежність фагоцитарної активності нейтрофілів в ротовій рідині від етапу лікування гострої форми лейкемії у дітей. Фагоцитарне число, фагоцитарний індекс і кисень-залежний фагоцитоз значно підвищені на етапі лікування першого гострого періоду і на етапі рецидиву. На етапі ремісії фагоцитарне число було у межах норми, а фагоцитарний індекс і кисень-залежний фагоцитоз до норми не поверталися. Не виявлено різниці між фагоцитарною активністю нейтрофілів при різних формах гострої лейкемії – гострій лімфобластній лейкемії і гострій мієлобластній лейкемії.