Усунення перирадикулярних дефектів кістки біоактивними композитами пролонгованої дії

Abstract

Мета. Оцінити можливість усунення перирадикулярних дефектів кістки і післяопераційного попередження зміщення зубів застосуванням біоактивних композитів пролонгованої дії. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 9 пацієнтів (ч - 5, ж - 4) з радикулярними кістами щелеп, середній вік 27,3 ±7,6 років. З'ясовували скарги хворого, причину і тривалість захворювання, особливості його перебігу, наявність супутньої патології. При об'єктивному обстеженні враховували стан перехідної складки, перкусію і рухливість зубів, ступінь зміщення коронок зубів, наявність симптому Дюпюітрена, наявність пародонтальної кишені та з'єднання її з кістозним дефектом, дані електроодонтодіагностики (EОД). Додатковим методом дослідження була комп'ютерна томографія (КТ) з визначенням розміру вогнищ деструкції кісткової тканини, проводили оцінку рентгенологічної щільності кісткової тканини у кістозному дефекті за шкалою Хаунсфілда (HU). Повторне КТ обстеження проводили через 3, 6 місяців після хірургічного лікування. Аналіз отриманих результатів досліджень обробляли методом варіаційної статистики з використанням комп'ютерної програми медико-статистичних обчислень STATISTICA for Windows 8.0 (Stat Soft, USA). Результат. Всі пацієнти (100 %), що увійшли в дослідження, мали скарги на зміну кольору коронок зубів і періодично виникаючий тупий ниючий біль в області припухлості, повільне збільшення її в розмірах. У 7 (77,8 %) хворих в області альвеолярного відростка щелепи в проекції коренів причинних зубів визначалося набухання розміром від 1 до 2 см в діаметрі, щільної консистенції, кілька податливе, безболісне. Симптом Дюпюітрена позитивний. Пацієнти обох груп мали вогнища деструкції кісткової тканини щелеп в проекції верхівок коренів зубів 1,55 ± 0,46 см3 і рентгенологічну щільність за шкалою Хаунсфілда (HU) (14,47 ± 2,22 HU). В основній групі дослідження операція цистектомії з резекцією верхівок коренів зубів проводилася з заповненням кістозного дефекту адгезивним матеріалом «Клей медичний». При контрольних оглядах через 1 місяць після операції у пацієнтів основної групи не відзначалося зміщення зубів після резекції коренів, тоді як у 3 (33,3 %) пацієнтів контрольної групи виявлено вертикальне зміщення зубів, коріння яких пролабировали в порожнину кісткового дефекту. Висновок. Процес розсмоктування біоактивного композиту в організмі відбувався паралельно з кісткоутворенням, що клінічно свідчило про забезпечення міцності контакту імплантату з кісткою і післяопераційну стійкість зубів, коріння яких пролабировали в порожнину перірадикулярних дефектів щелеп.