Характеристика сенсибілізації і досвід використання дезлоратадину в лікуванні сезонного алергічного риніту в дітей

Abstract

Актуальність. Останніми роками відмічається значне зростання кількості алергічних захворю- вань, у тому числі алергічного риніту, серед дітей і дорослих, що негативно впливає на стан загального благополуччя населення. Мета дослідження: узагальнити дані літератури та власний досвід визначення причиннозначимих алергенів і використання дезлоратадину в терапії алергічних сезонних ринітів у дітей. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 28 дітей із гострими проявами сезонного алергічного риніту віком від 5 до 14 років. У всіх дітей мали місце клінічні симптоми гострого риніту. Діагноз підтверджувався імунологічними методами. Усім пацієнтам на початку лікування проводили мультикомпонентний алерготест АLEX, що визначає антитіла до 282 екстрактів і молекул алергенів, включно з рівнем загального IgE. Як базисну терапію використовували блокатор Н1-гістамінових рецепторів дезлоратадин (Едем). Результати. Серед обстежених 28 дітей із проявами алергічного риніту основною причиною сезонної сенсибілізації був мажорний алерген амброзії (у 16 (54,1 %) дітей). Сенсибілізація до весняних дерев також була досить високою. Так, до мажорного алергену берези й вільхи сенсибілізація була виявлена в 35,7 і 29,3 % дітей відповідно. Сенсибілізація до трав тимофіївки й плевелу багаторічного посідала третє місце за поширеністю. Позитивна динаміка в лікуванні дезлоратадином дітей з алергічним ринітом відмічалася в усіх пацієнтів. Уже на 3-й день лікування діти відмічали зменшення інтенсивності більшості симптомів алергічного риніту, на 10-й день лікування практично зникали всі симптоми риніту. Побічних дій при застосуванні дезлоратадину не спостерігалося.