Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/3548
Назва: Особливості діагностики і лікування ретенованих зубів (огляд літератури)
Автори: Фліс, П. С.
Бродецька, Л. О.
Ключові слова: ретеновані зуби, ортодонтичне лікування, рентгенодіагностика, хірургічне лікування, поширеність патології.
Дата публікації: 2019
Короткий огляд (реферат): Ретеновані зуби – це зуби, які частково або повністю залишаються в кістковій тканині чи під слизовою оболонкою протягом 2 років після терміну фізіологічного прорізування. Досліджено питання діагностики, клінічних проявів і особливостей лікування ретенованих зубів у осіб молодшого віку згідно з даними літературних джерел; установлено значну поширеність ретенованих нижніх третіх молярів (до 22%), верхніх третіх молярів (до 18%) і верхніх іклів (до 4%). Наявність ретенованих зубів потребує ретельної діагностики і виваженого підходу до вибору методу лікування та залежить від клінічної ситуації, віку пацієнта і загальносоматичного статусу. За правильного вибору методу лікування успіх відновлення цілісності зубних рядів, естетики і функції стає високим. Провідна мета – аналіз даних літератури щодо питань клініки, діагностики і лікування ретенованих зубів верхньої та нижньої щелеп у осіб молодого віку. Проведений огляд літератури вказав на наявність великої кількості класифікацій ретенованих зубів, які базувалися на клінічних даних; частина класифікацій побудована на основі сучасних рентгенологічних досліджень (КПКТ – конусно-променева комп’ютерна томографія). Описано багато наукових праць щодо резорбції коренів зубів, які розташовані поряд із ретенованими зубами. Також проведено огляд різноманітних методів лікування ретенції зубів. Ретеновані зуби – досить поширена патологія в осіб молодого віку, яка потребує виваженого підходу до діагностики і вибору методу лікування, адже правильне ведення таких пацієнтів приводить до позитивного результату. В алгоритмі обстеження обов'язковим є встановлення положення осі ретинованого зуба в щелепі та відносно осі сусідніх зубів, стан альвеолярної кістки, вік пацієнтів та їхній загальносоматичний статус. Вибір методу лікування (ортодонтичне, хірургічне і комбіноване, з додатковим використанням пародонтальної хірургії та фізіотерапевтичного лікування) має відбуватися індивідуально з подальшим моніторингом і диспансерним наглядом.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/3548
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри ортодонтiї та пропедевтики ортопедичної стоматології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
український стоматологічний альманах.pdf310,65 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.