Оцінка варіабельності серцевого ритму та адаптаційних можливостей у дітей, хворих на цукровий діабет і типу

Abstract

Ураження серця при цукровому діабеті І типу у дітей є недостатньо вивченим, і водночас небезпечним ускладненням. Мета дослідження - вивчити варіабельність серцевого ритму (ВСР) та зміни адаптаційних можливостей у дітей, хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу залежно від тривалості захворювання. Обстежено 38 дітей (16 хлопчиків та 22 дівчинки) віком від 6 до 17 років, хворих на ЦД І типу. Проведено добове моніторування ЕКГ із аналізом ВСР з використанням програмно-апаратного комплексу "ДіаКард-1" і програми "КардіоБіоритм" (АОЗТ Сольвейг, м. Київ). Оцінювали показники статистичного (time domain) та спектрального (frequence domain) аналізу: Mean, SDNN-і, rMSSD, pNN50, ІН, AMо, VLF, LF, HF, LF/HF, показник активності регуляторних систем (ПАРС). У всіх дітей, хворих на ЦД І типу, статистично достовірно знижені, порівняно з нормативними, показники Mean, SDNN-і, pNN50 (а у дівчат - rMSSD і SDANN) та підвищені індекс напруженості (Баєвського) та амплітуда моди (AMо). При кореляційному аналізі всіх випадків (рангова кореляція Спірмена) виявлено кореляцію ІН та AMо з тривалістю захворювання. ПАРС достовірно перевищує межі фізіологічних значень. Встановлено, що переважна більшість хворих обох груп знаходяться у стані функціонального напруження адаптаційних можливостей. Зі зростанням тривалості захворювання зростає ЧСС, слабнуть парасимпатичні та посилюються симпатичні впливи, зростає напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів, слабне функція розкидання серцевого ритму і посилюється функція концентрації ритму, що свідчить про трансформацію функціональних вегетативних порушень в автономну нейропатію серця. Таким чином, у дітей, хворих на цукровий діабет І типу, визначається прогресуюче з тривалістю захворювання зниження варіабельності серцевого ритму, прогресуюче ураження парасимпатичної ланки ВНС, зниження функції розкидання серцевого ритму і посилення функції концентрації ритму та функціональне напруження адаптаційнопристосувальних механізмів.