Система «оксиданти-антиоксиданти» у хворих на рецидиви туберкульозу легень при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ

Abstract

Зрушення у системі «оксиданти-антиоксиданти» відіграють важливу роль у прогресуванні захворюван ня у пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ. Не вивчалися зміни у цій системі при рецидивах туберкульозу у ВІЛ-позитивних осіб. З метою встановлення особливостей змін у системі ««оксиданти-антиоксиданти» у пацієнтів із рецидивами туберкульозу ле гень при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ обстежено 31 ВІЛ-позитивних та 22 ВІЛ-негативних хворих на рецидиви туберкульозу легень. У пацієнтів у крові визначали показники перекисного окислення білків (ПОБ) і ліпідів (ПОЛ) та системи глутатіону. В якості маркерів ПОБ визначали в плазмі альдегідфенілг ідразон, та кетонфенілгідразон, за методикою B. Halliwell (1999). Серед продуктів ПОЛ визначали мало новий діальдегід, дієнові конПюгати, трієнкетони та шифові основи за методикою В.Б. Гаврилова (1983). Тіол-дисульфідну систему оцінювали за рівнями: відновленого глутатіону, ферментів глутаті онредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП) і глутатіонтрансферази (ГТ) у фракції клітин. Глута тіон відновлений визначали за стандартною методикою, (1981), ГП і ГР визначали за методикою Beutler E., (1975), ГТ - за методикою Habig W.H., (1974). Встановили, що у ВІЛ-позитивних і ВІЛ-негативних хворих на рецидиви туберкульозу легень відбувається зростання маркерів перекисного окислення білків на тлі тенденці' до зниження рівнів глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази. У ВІЛ-позитивних пацієнтів із рецидивами туберкульозу легень окрім цього зростають також рівні маркерів перекисного окислення ліпідів, що на тлі зниження рівнів глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази поглиблює виразність окислювального стресу за рахунок зрушення балансу в системі «оксиданти-антиоксиданти» у бік вільно-радикального перекисного окислення.