Деякі аспекти прогнозування тяжкості вірус-індукованого загострення бронхіальної астми у дітей на тлі пандемії COVID-19

Abstract

Анотація: бронхіальна астма є важливою медико-соціальною проблемою, яка впливає безпосередньо на стан здоров’я пацієнтів, їх якість життя. Не виключається і економічний аспект проблеми: захворювання передбачає доволі значні фінансові витрати. У зв’язку з пандемією COVID-19 міжнародні та вітчизня ні регламентуючі документи оновили менеджмент ведення пацієнтів із бронхіальною астмою. Зокрема, з’явилися рекомендації щодо проведення візитів у дистанційному режимі, які передбачають аналіз типових для нападного періоду скарг у хворих, водночас можливість оцінки клінічних даних при огляді є доволі обме женою, що призводить до помилкових результатів діагностики та, відповідно, вибору некоректної стра тегії лікування загострення бронхіальної астми. Відтак виявлення додаткових індикаторів є актуальним та необхідним для покращання ефективності діагностики та прогнозу тяжкості нападного періоду брон хіальної астми. Враховуючи актуальність проблеми, метою дослідження є оцінка клінічно-параклінічних показників у дітей із вірус-індукованим загостренням бронхіальної астми для удосконалення прогнозу тяж кості загострення захворювання та індивідуалізованого підходу щодо менеджменту пацієнтів. Обстеже но 47 пацієнтів дитячого віку, які госпіталізовані з приводу загострення хвороби. Групоформувальною оз накою вважали тяжкість нападу бронхіальної астми. Статистичний аналіз виконували, використовуючи параметричні та непараметричні методи розрахунку, методів клінічної епідеміології та біостатистики. Результати дослідження дають підстави зробити прогноз щодо більш тяжкого нападу бронхіальної аст ми серед міських мешканців, які мають фенотип астми пізнього початку. Додатковим анамнестичним ризиком більш тяжкого загострення хвороби є маса тіла при народженні, яка перевищує 3500 г. Серед спі рометричних показників, найбільшим прогностичним критерієм тяжкого загострення бронхіальної астми виявився загальний індекс бронходилятації, який становив 15% та вище, а також індекс бронходилятації на рівні дистальних бронхів із розподільчою точкою 30% і вище. За наявності вище перерахованих чинни ків ризику тяжкого нападу астми на тлі підтвердженого інфікування штамом коронавірусу SARS-CoV-2 пацієнт потребує госпіталізації, противірусного лікування, збільшення дози інгаляційних стероїдів та до датковий прийом β2 -агоністів. При прогнозуванні легкого або помірного нападу бронхіальної астми, який спровокований коронавірусом SARS-CoV-2, доцільним є подальший нагляд лікарем-алергологом у дистан ційному режимі, а лікувальна тактика загострення передбачає тимчасове збільшення обсягу інгаляційних глюкокортикостероїдів та додатковий прийом β2 -адреноміметиків. У випадках стаціонарного лікування рекомендується уникати прийому небулізованих лікарських засобів, а застосовувати індивідуальні дозовані порошкові або аерозольні інгалятори.