Вплив N-ацетилцистеїну та лозартану на модулювання цитопротекторної аутофагії в міокарді щурів при експериментальному цукровому діабеті 1 типу (за даними електронної мікроскопії)

Abstract

Мета роботи. Вивчити особливості аутофагїї за стрептозотоцин-індукованого ЦД 1 типу та її зміни при застосуванні різних фармакологічних схем N-ацетилцистеїну та лозартану. Матеріали та методи. Цукровий діабет 1 типу (ЦД1) моделювали введенням щурам стрептозотоцину (STZ) у дозі 50 мг/кг. Дослідні тварини були розподілені на 5 груп: контроль (група інтактних щурів); ЦД1 (група модельних тварин із STZ ЦД1, які отримували 0,9% фізіологічний розчин); NAC (група діабетичних щурів, які отримували N-ацетилцистеїн у дозі 1,5 г/кг per os); LOS (група діабетичних щурів, які отримували лозартан у дозі 20 мг/кг per os); NAC+LOS (група діабетичних тварин, які отримували комбінацію N-аце- тилцистеїну та лозартану). Матеріалом для електронномікроскопічних досліджень були ділянки міокарду лівого шлуночка серця. Результати. В кардіоміоцитах щурів із STZ ЦД1 встановлено структурні зміни метаболічного характеру (зміни у мітохондріях ендоплазматичній сітці, лізосомах та аутофагосомах). У дослідній групі NAC вста¬новлено ультраструктурні ознаки активації білоксинтетичних процесів в кардіоміоцитах направлених на новоутворення міофібрил на тлі гіпертрофії органел метаболічного плану; активувалися процеси ауто¬фагїї У групі LOS на ряду зі зменшенням кількості аутофагосом відмічалися більш суттєві ушкодження у енергетичному та скоротливому апараті кардіоміоцитів: деструкція мітохондрій, перескорочення міофіб¬рил та їх локальний лізис, білкова дистрофія, локальний парцеальний некроз цитоплазми кардіоміцитів. У групі NAC+LOS також значно зменшувалаясь кількість аутофагосом і відмічались дистрофічні зміни в кар¬діоміоцитах та порушення гемомікроциркуляторного русла. Висновки. За даними електронномікроскопічного дослідження, NAC виявив більшу ефективність у віднов¬ленні аутофаготичної цитопротекторної системи, що пояснюється його модулюючим впливом на мішень оксидативний стрес-аутофагія, що може стати новою терапевтичною стратегією у пошуку селектив¬них кардіопротекторних лікарських засобів для пацієнтів із діабетичною кардіоміопатією.