Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2354
Назва: Профілактика і лікування післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих з післяопераційними вентральними грижами
Автори: Шуляренко, В. А.
Пилипенко, Т. Ю.
Шуляренко, О. В.
Ключові слова: hernia
ventral
грижа
вентральна
Дата публікації: 2013
Видавництво: Клінічна хірургія
Бібліографічний опис: грижа, вентральна, hernia, ventral
Серія/номер: 11;68
Короткий огляд (реферат): Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 42 хворих з складними дефектами черевної стінки, які були оперовані в клініці кафедри хірургії і проктології НМАПО імені П. Л. Шупика в період з 2009 по 2013 роки. Середній вік пацієнтів склав 54,9 роки, жінок було 30 (71,43%), чоловіків 12 (28,57%). У 40 хворих до операції відмічено збільшення СД8 супресорів до 1,05 ± 0,05 ЛО/л, при нормі у контрольній групі 0,30 ± 0,2.10/л, вмісту ЦІК до 215,3 ±18,2 ум. од., при нормі 87,5 ± 4,0 ум. од., що свідчило про високу патогенність запальних комплексів. Встановили зниження рівню Іg G до 4,5 ± 0,3 г/л, підвищення Ig М до 5,4 ± 0,5 г/л при нормі, відповідно, 16,5± 0,5 г/л і 1,45 ± 0,05 г/л, підвищення фагоцитарного числа до 6,4 ± 0,5 ум. од., індексу завершеності фагоцитозу до 1,95 ± 0,1, при показниках в контрольній групі, відповідно 2,1 ± 0,5 ум. од. і 1,15 ± 0,11, що свідчило про адгезію і ендоцитоз фагоцитів. Стійка зміна імунологічних показників дозволяла прогнозувати важкість перебігу післяопераційного періоду і свідчила про необхідність використання спрямованої імунологічної корекції. З метою корекції ЦІК використовували плазмофорез 3 хворим, ентеросорбцію, механічну очистку кишечника — 38, стимуляція фагоцитозу, корекцію анергії імуноглобулінів здійснювали введенням імуноглобулінів— 11, амінокислот— 12. В результаті проведеного лікування вдалося досягти нормалізації показників імунологічної реактивності, зменшення запальних проявів після алогерніопластики. Крім того, в комплекс заходів по профілактиці раньових ускладнень у хворих при імплантації протезу були включені: попереднє проведення санації запальних інфільтратів, лігатурних нориць; передопераційна механічна очистка кишечника, деконтамінація, ентеросорбція; антибіотикопрофілактика; широке висічення запально зміненого грижового мішка та грижових воріт; заходи з попередження інфікування рани під час операції; використання "ареактивних" пластичних та шовних матеріалів (пропіленова сітка, пролен, Віпро, скрепок із металу нітінолу з "формою пам'яті"; активне дренування рани після операції; призначення фізіопроцедур, імуностимуляторів; контроль загоєння рани, включаючи УЗ—діагностику. У хворих з наявністю вогнищ хронічного запалення в м'яких тканинах грижових воріт при застосуванні алопластики дренували ділянки герніопластики трубчастими дренажами з вакуумуванням, промивали рану розчинами антисептиків до припинення виділення вмісту з рани. Дренажі видаляли на 2—3 добу після операції. Контроль за станом рани проводили за допомогою УЗД. При виявленні порожнини з вмістом рідини у 21 хворого виконували прицільні пункції сером з видаленням рідини. При виконанні протезуючої герніопластики проведення патогенетично обґрунтованої профілактики дозволило знизити частоту гнійно—некротичних ранових ускладнень з 19,4% (контрольна група) до 4,6% (основна група).
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2354
ISSN: 0023-2130
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри загальної хірургії №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2 (2).doc26,5 kBMicrosoft WordПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.