Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2344
Назва: Дефіцит вітаміну Д, як предиктор важкого перебігу гострого панкреатиту
Автори: Колосович, Ігор Володимирович
Ганоль, Ігор Васильович
Ключові слова: гострий панкреатит, вітамін Д, тяжкий перебіг захворювання.
Дата публікації: тра-2021
Видавництво: «Актуальні питання вищої меди-чної (фармацевтичної) освіти: вик-лики сьогодення та перспективи їх вирішення»: матеріали XVIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. в онлайн-режимі за допомогою системи microsoft teams (Тернопіль, 20–21 трав. 2021 р.) / Терноп. нац. мед. ун-т імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. – Тернопіль : ТНМУ, 2021. – 592 с.
Короткий огляд (реферат): Дефіцит вітаміну Д, як предиктор важкого перебігу гострого панкреатиту Колосович І.В., Ганоль І.В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна e-mail: ganoli@ukr.net Актуальність. Гострий панкреатит - поліетіологічне захворювання, що залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Провідними факторами в виникненні гострого панкреатиту визнані зловживання алкоголем в 17 - 65% спостереження, жовчнокам'яна хвороба і патологія жовчовивідної системи в 21 - 58% випадках, новоутворення або рубцевий стеноз великого дуоденального сосочка, внутрішньопротокові або паренхіматозні неоплазії. Особливістю гострого панкреатиту є високий ризик розвитку ускладнень, летальність при яких сягає 5,5%, а при захворюванні тяжкого ступеня може досягати 40 - 70%, що супроводжуються великою кількості клінічних проявів з варіантами непрогнозованого перебігу. Тому надзвичайно важливими є точні методи діагностики характеру патоморфологічного процесу та тяжкості поліорганних порушень. Метою дослідження є вивчення показника рівня вітаміну Д в сироватці крові, як маркера важкого перебігу гострого панкреатиту. Матеріали і методи дослідження. Проаналізовано результати лікування 83 хворих на гострий панкреатит, що були госпіталізовані в клініку кафедри хірургії №2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця у період протягом 2018 - 2021 рр. Чоловіків було 52 осіб (62,7%), жінок – 31 (37,3%). За віком хворі розділились наступним чином: особи молодого віку (до 44 років) становили 19,3%, середнього (від 44 до 60 років) – 55,4%, похилого віку (після 60 років) – 25,3%. В дослідженні використовували класифікацію, що була запропонована Міжнародною робочою групою по класифікації гострого панкреатиту (Acute Pancreatitis Classification Working Group and International Association of Pancreatology / American Pancreatic Association) в 2012 р.. Тяжкість перебігу визначали за допомогою шкал RANSON (тяжкий перебіг – більше 6 балів) та APACHE II (тяжкий перебіг – більше 8 балів), діагноз легкої форми гострого панкреатиту встановлювали при відсутності достовірних ознак панкреонекрозу на основі типового комплексу клінічних, лабораторних та інструментальних даних. Всім хворим при поступленні визначали наступні показники сироватки крові: рівень кальцію загального, альбуміну, кальцію корегованого, лужної фосфатази, вітаміну Д. Для порівняння отриманих результатів пацієнти були розподілені на дві групи. В основну групу (49 хворих) увійшли пацієнти з важким перебігом гострого панкреатиту, групу порівняння (34 пацієнта) склали пацієнти з легким та середньої тяжкості перебігом захворювання. Пацієнти двох груп достовірно не відрізнялись за віком (51,6±9,7 та 51,1±12,7 років, р>0,05 відповідно) та статтю (чоловіків 67,3% та 61,8%, жінок 32,7% та 38,2%, р>0,05 відповідно). Результати. При обстеженні пацієнтів під час поступлення в стаціонар у хворих основної групи отримані наступні результати показників сироватки крові: кальцій загальний 1,9±0,2 ммоль/л, альбумін 30,9±5,6 г/л, кальцій корегований 2,12±0,2 ммоль/л, лужна фосфатаза 99,7±35,9 Од/л, вітамін Д 14,8±5,9 нг/мл. Відповідно в групі порівняння – кальцій загальний 2,2±0,1 ммоль/л, альбумін 38,5±2,7 г/л, кальцій корегований 2,2±0,1 ммоль/л, лужна фосфатаза 85,2±17,4 Од/л, вітамін Д 39±6,2 нг/мл. В дослідженні був проведений аналіз показників сироватки крові з метою прогнозування тяжкого перебігу гострого панкератиту та досліджено достовірність їх різниці (при порівнянні показників рівня вітаміну Д в основній та контрольній групі р<0,05, при порівнянні інших досліджуваних показників р>0,05). Також було визначено чутливість, специфічність, позитивну і негативну прогностичну цінність можливості виникнення тяжкого перебігу гострого панкреатиту показників рівня вітаміну Д. Відповідні показники склали: чутливість - 90%, специфічність – 94,2%, позитивна прогностична цінність – 90%, негативна прогностична цінність – 94,2%. Лікування пацієнтів з гострим панкреатитом залишається складним завданням, що пов’язано з різноманітністю клінічних проявів, труднощами своєчасної діагностики ускладнень та прогнозуванням перебігу гострого панкреатиту. Так, пацієнти з легким та середньої тяжкості перебігом захворювання госпіталізуються в хірургічне відділення, тоді як хворі з тяжкою формою захворювання потребують комплексного лікування у відділенні інтенсивної терапії. Наведені дані показника рівня вітаміну Д в сироватці крові пацієнтів на гострий панкреатит зумовлюють необхідність його моніторингу починаючи з етапу госпіталізації з метою раннього прогнозування тяжкого перебігу захворювання та запобіганню виникнення ускладнень. Висновки. 1. Порушення обміну кальцію у вигляді гіпокальціємії та зниження рівня вітаміну Д є провідними патогенетичними чинниками перебігу гострого панкреатиту. 2. Визначення рівня вітаміну Д може використовуватись для прогнозування тяжкості перебігу захворювання. Ключові слова: гострий панкреатит, вітамін Д, тяжкий перебіг захворювання.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2344
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри хірургії №2



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.